На початку червня розпочнуться археологічні дослідження на місці, де була побудована Велика міська синагога

Львів сакральний. З початку червня розпочнуться археологічні дослідження на вул. Староєврейській, на місці, де колись була розташована Велика міська синагога. За словами Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища ЛМР, це буде другий етап проекту «Простір синагог», який проводиться за фінансування Львівської міської ради і за кошти Європейського Союзу. Розпочати роботи планують на початку червня цього року.

фото: Олександр Мазуренко
Фото: Олександр Мазуренко
Фото: Олександр Мазуренко

«Розпочинаємо реалізацію другого етапу проекту «Простір Синагог». Перший етап був завершений у 2016 році. На його основі маємо законсервований простір. Другий етап — це дослідження території, де була Велика міська синагоги, а зараз на ній розташований літній майданчик.

Другий етап проекту передбачає проведення ґрунтових археологічних досліджень цієї ділянки. А вже на основі результатів археологічних досліджень буде зроблено проект впорядкування цієї території.

Цей проект фінансується з коштів міського бюджету, а також за кошти Євросоюзу, за проектом ReHERIT «Спільна відповідальність за спільну спадщину». Партнерами цього проекту є Львівська міська рада, міська рада м. Умані, Центр міської історії і Лабораторія міського простору. Археологічні роботи будуть коштувати 495 тис. грн. А весь проект коштує півмільйона євро.

Археологічні роботи плануємо розпочати на початку червня. Археологи будуть працювати поступово, територія, де проводитимуться роботи, буде ознакована", — розповіла Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.

Проводитиме розкопки на вул. Староєврейська «Рятівна архітектурна служба». За словами Олега Осаульчука, директор Науково-дослідний центр «Рятівна архітектурна служба», у 2012 році їхня служба вже проводила дослідження на території Великої міської сигагоги, але вони не були завершені. У 2012 році крім решток Великої міської синагоги, було виявлено рештки давньої готичної міської синагоги.

Фото: Олександр Мазуренко

«На замовлення Львівської міської ради цього року ми маємо розкрити рештки фундаментів Великої міської синагоги, щоби під час проектування благоустрою цієї території, було використано цю інформацію і максимально точно протрасовано планувальну структури Великої міської синагоги. Також одночасно спробуємо дослідити решки готичної синагоги», — повідомив Олег Осальчук.

Згідно з календарним планом, розкопки мали б тривати 2 місяці, а до кінця жовтня «Рятівна архітектурна служба» має підготувати звіт про результати дослідження. Однак все залежатиме від погодних умов і можливості доступу до місця дослідження. Керуватиме дослідженнями Остап Лазурко, молодший науковий співробітник «Рятівної архітектурної служби», який керував цими дослідженнями у 2012 році.

За словами Сергія Кравцова, доктора архітектури, історика архітектури у Центрі єврейського мистецтва Єврейського університету у Єрусалимі, знавця сакрального мистецтва Східної Європи, на території де будуть проводитися дослідження, планують виявити фундаменти Великої міської синагоги — це будівля ХVІІІ-ХІХ ст. Попередня синагога, яка тут стояла — так звана Стара синагога, з середини ХVІ ст., була в поганому технічному стані, тому австрійська влада наказала її розібрати. Але на її місці збудували новий, більший будинок, за взірцем Великої Передміської синагоги

Фото: Олександр Мазуренко

«Цінність пам’яток історії і культури складається з кількох складників. Однак будь-якого складника достатньо, щоб споруду визнати пам’яткою. Є цінності архітектурні, є цінності археологічні, є цінності історичні і є так звана колективна пам'ять. Кожен вид цінності має соціальну природу. Тобто, якщо ніхто не знає про певну цінність, то ніхто її і не цінить. Натомість, якщо ж є суспільний інтерес до місця, до пам’ятки, тоді цінність збільшується.

Зокрема місце колишніх синагог належить до колективної пам’яті. Зараз тут залишилася археологічна та містобудівельна цінність. Також ці місця пов’язані з видатними діячами єврейської культури, історією тодішнього релігійного життя. Це місце свідок Голокосту, свідок руйнування і нищення громади. Його цінність для єврейської громади дуже велика. Гадаю, що і для українського народу цінність цього місця теж велика, бо це спільна історія і культура, яку потрібно вивчати і передавати наступним поколінням", — відзначив Сергій Кравцов.

Фото: Олександр Мазуренко

Нагадаємо, проект «Простір Синагог» є ініціативою для вшанування історії євреїв у Львові та кращого розуміння спільної міської історії і спільної спадщини самими львів’янами і гостями міста. Цей проект об’єднав зусилля, знання та досвід учених, експертів, представників єврейської громади Львова, міжнародних інституцій та міських чиновників і був реалізований за вагомої підтримки жертводавців з різних країн світу, в тому Ізраїлю, Німеччини, США, Великої Британії.

4 вересня 2016 року першу частину проекту було відкрито для широкої публіки. Вона включає консервацію залишків синагоги «Золота Роза», маркування фундаменту єврейського Будинку навчання Бейт Гамідраш та встановлення меморіальної інсталяції «Увіковічнення».

Фото: Олександр Мазуренко

«Простір Синагог» — це перший в Україні випадок, коли вшанування місць єврейської історії ініціювала міська адміністрація у співпраці з Центром міської історії, Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та партнерськими єврейськими організаціями.

Початком ініціативи стала зустріч між заступником міського голови Львова та учасниками конференції «Єврейська міська спадщина Центрально-Східної Європи» у 2008 році, на якій було обговорено подальші кроки для вшанування місць єврейської історії у Львові. Одним із місць, що потребували зміни та втручання був простір у самому серці історичного середмістя. На цьому місці розташовувалися дві синагоги — Велика міська та синагога «Золота Роза» (Турей Заграв), а також Будинок навчання Бейт Гамідраш. Знищені в часі Голокосту, за останні 70 років місця цих будівель стали символом занедбування та непам'ятання. Частина простору була відгороджена від сторонніх поглядів великим металевим парканом, а іншу частину займали літні столики сусідніх ресторанів.

Фото: Олександр Мазуренко

Львівська міська рада оголосила міжнародний архітектурний конкурс зі вшанування місць єврейської історії у Львові. У конкурсі на створення меморіального простору у єврейському кварталі переміг берлінський архітектор Франц Решке. Практичні роботи з втілення проекту розпочалися у липні 2015 року виставкою фотографа Джейсона Франциско «Золота Роза». За більш як рік вдалося законсервувати вцілілі залишки синагоги «Золота Роза», облаштувати на її території дренажну систему; автентичний фундамент Бейт Гамідрашу було очищен від бетону та помарковано білим каменем «Venezian Terazzo»; було встановлено меморіальну інсталяцію «Увіковічнення» із цитатами мешканців Львова та людей пов'язаних з містом, які були євреями; демонтовано літній майданчик сусіднього ресторану та висаджено нові дерева.

відео: Андрій Андрух