ЛКП «Львівсвітло» підсвітило храм св. Іоана Золотоустого

  • 09.11.2020, 18:29
  • 1662
  • Пресслужба ЛМР
У Львові продовжують підсвічувати храми. Так, ЛКП «Львівсвітло» завершило роботи з оновлення підсвітки Академічного храму святителя Іоана Золотоустого Львівської православної богословської академії ПЦУ, що на вул. Лисенка, 43.

фото: Роман Балук
фото: Роман Балук

«Нещодавно ми завершили підсвітку храму св. Івана Золотоустого, що на вул. Лисенка. А загалом упродовж цього року нам вдалось підсвітити близько 20 церков», — зазначив Михайло Трач, директор ЛКП «Львівсвітло».

Нагадаємо, що цього року ЛКП «Львівсвітло» виконало підсвітку низки великих об'єктів, зокрема підсвітили храм св. Ольги і Володимира, храм Всіх святих українського народу УГКЦ, церкву святого Йосафата, завершили роботи з підсвітки церкви св. Андрія та церкви Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор), завершили освітлення церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, що на вул. Пасічній, а також завершили роботи із заміни підсвітки церкви святих Ольги та Єлизавети.

До того ж, у 2019 році у місті підсвітили 11 церков, а також пам’ятник Королю Данилу Галицькому та телевежу.

Довідка

фото: Роман Балук

Храм святителя Іоана Золотоустого — колишній костел Серця Ісусового у комплексі жіночого францисканського монастиря — мурована будівля з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики і вдало поєднаними стильовими ознаками й архітектурними формами багатьох напрямків та історичних епох.

Костел і монастир були збудовані упродовж 1877−1888 рр. К. Ґреґором за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича. Для храму скульптор Леонард Марконі виготовив алебастровий вівтар, були встановлені привезені з Мюнхена вітражі, розписано стіни. Поряд з центральним вівтарем було встановлено два бічні, прибудовано дві бічні каплиці. У 1889 р. відбулось урочисте освячення храму. Очолив урочистості Апостольський Нунцій з Відня архиєпископ Алоїз Галімберті. Йому співслужили львівські архиєпископи, які представляли три обряди: латинський — Северин (Моравський), візантійський — Сільвестр (Сембратович), і вірменський — Ісаак (Ісакович).

Після закінчення Другої світової війни костел і приміщення монастиря були передані Міністерству охорони здоров’я — тут розмістили 7-ме відділення 1-ї інфекційної клінічної лікарні. Впродовж кількадесятилітнього використання приміщення не за призначенням, храм зазнав суттєвих руйнувань.

Лише у 1991 році костел і ліве крило монастиря були передані Українській Православній Церкві. Наступного року відбулося освячення Храму як церкви Святителя Іоана Золотоустого, а в приміщенні монастиря було розміщено навчальний корпус Львівської духовної семінарії.

відео: Андрій Андрух