«Проєкт-переможець є водночас раціональним та дуже цікавим художньо, тому що інтерпретує останню дорогу в житті людини», - А. Коломєйцев про проєкт крематорію

«Конкурс на проєкт львівського крематорію відбувався протягом останніх місяців. Активно працювали архітектори з різних міст України. Загалом було подано 16 проєктів, географія дуже цікава: є і представники Сходу, Києва, Одеси. Тобто можемо говорити про те, що є зацікавлення учасників. Така тема для архітектора є важливою, тому що йдеться про проєкт, фактично, меморіальний, складний з точки зору типології. В нас не так багато в країні таких проєктів реалізовано. Це однозначно важлива громадська будівля, тому всім архітекторам було цікаво взяти участь.

Ми також маємо багато учасників зі Львова, зокрема, долучилось багато креативних студій», - зазначив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Зокрема, переможцем конкурсу обрано проєкт під шифром 123777 авторського колективу: Заботін Павло, Копейкіна Любов, Копейкін Віктор, Кобец Олена. Це команда архітекторів родом із Маріуполя, що зараз веде професійну діяльність у Берліні. Проєкт-переможець отримує грошову винагороду у розмірі 160 000 грн та право на розроблення проєктної документації для об’єкта.

Переможці — команда українських архітекторів, котрі отримали профільну освіту у Німеччині, та мають досвід роботи в провідних європейських архітектурних бюро, таких як TOPOTEK1 і O&O Baukunst. Напрямами їх діяльності є проєктування громадських будівель, публічних просторів та ландшафтів.

Архітектурною концепцією комплексу передбачається створення відкритої площі в центрі ділянки, яка є об’єднуючим елементом між крематорієм та колумбарієм. Об'єм крематорію вирішено у вигляді одноповерхової будівлі у формі квадрату, оздобленого цеглою. При цьому об'єм колумбарію на генплані є дзеркальним відображенням об'єму крематорію, що створює комплексну структуру двох збалансованих між собою аскетичних об'ємів у відкритому просторі площі. Крім того, в проєкті автори закладали рішення щодо екологічності, зокрема використання місцевих будівельних матеріалів, елементів альтернативної енергії та повторне використання дощової води.

Особливістю цього проєкту є колумбарій, що вирішений у вигляді модульної сітчастої структури. Кожен модуль має квадратну форму, між якими знаходяться пішохідні доріжки. Така структура дозволяє дублювати його і у інших місцях кладовища, збільшуючи кількість місць. По межі кожного модуля вмонтовані металеві бокси з урнами всередині, на кришці яких викарбовуються імена померлих.

«Проєкт-переможець є водночас раціональним, з точки зору вкладення коштів, обслуговування та функціонування, в той же час він дуже цікавий художньо, тому що інтерпретує останню дорогу в житті людини, надзвичайно цікаво працює зі світлом, а відтак лаконічно впишеться у те середовище, де він є задуманий.

З точки зору посадки будівлі та генплану, ці речі були опрацьовані ще на рівні детального плану території. В цій локації є прекрасний зв’язок, з технологічної точки зору, є можливість облаштувати не тільки будівлю, а й «посадити» так само додатково простір колумбарію. Сама ж будівля має, безумовно, зону технічну, залу для прощань із померлими та місце, де встановлено пічки, а також технічну інфраструктуру довкола цього.

Переможцями було запропоновано зробити внутрішній дворик, який фактично є шляхом від головного входу до зали прощань і, відповідно, кремаційних печей. Люди, рухаючись в ту зону, перетинатимуть таке своєрідне місце абстрагування. Ну, і загалом буде виконано пасаж, у вигляді склепіння. Його запропоновано зробити в цеглі. Це може бути різне технологічне рішення, наприклад, клінкерна цегла, елементи повноцінної цегли. Все це буде залежати від подальших доопрацювань.

По технічному завданню ми маємо дві печі. Одна з них працюватиме постійно, а інша – буде резервною. На всю процедуру спалювання в середньому витрачається 30-40 хв., аби прийняти одну процесію. Такі печі, як правило, працюють цілодобово.

Ми обирали такий проєкт, який можна буде якомога швидше реалізувати. Це є раціональна структура без серйозних підземних робіт», - додав Антон Коломєйцев.

Додамо, що друге місце, із премією у 120 000 грн посів проєкт під шифром 181818 авторського колективу: Оксана Шумелда, Мар’ян Шумелда, Катерина Олійник, Наталія Николишин, Ірина Цілінська, Руслан Стадник / Студія O. M. SHUMELDA, м. Львів.

Третє місце, із премією у 80 000 грн посів проєкт під шифром 000175 авторського колективу: Дмитро Сорокевич, Сергій Штогун, Андрій Малець, Христина Бадзян, Олег Гусак / replus bureau, м. Львів.

До шорт-листа конкурсу увійшли проєкти:

• 115787 - авторського колективу: Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Софія Школяр, Марія Школьник, Андрій Гончаренко, Ігор Когут, Софія Довбуш / Guess Line Architects, м. Львів;
• 211000 - авторського колективу: Тарас Сулик, Катерина Калетинець, Ірина Банар, Даніела Яворська / Sulyk Architects, м. Львів;
• 272404 - авторського колективу: Остап Зелінський, Марія Литвинчук, Данило Кінаш / abmk, м. Львів.

Загалом на участь у конкурсі було зареєстровано 43 автори та авторські колективи з різних міст України, зокрема з Києва, Луцька, Маріуполя, Дніпра, Чернівців, Рівного, Одеси та Львова та подано 16 конкурсних проєктів. 

Завданням для архітекторів було розробити проєктну пропозицію комплексу крематорію із колумбарієм та ритуальним залом, що враховуватиме технологічну та духовну складові процесу кремації та створити образ проєктованого об’єкту, що матиме характер культової споруди, без релігійного наповнення, та відповідатиме тенденціям сучасної архітектури.

До складу журі конкурсу увійшли:

• Антон Коломєйцев — начальник управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, головний архітектор міста, м. Львів;
• Олег Гарасим’юк — директор ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», м. Львів;
• Олександр Вендзелович — архітектор, делегований представник від ЛОО НСАУ, м. Львів;
• Петро Крупа — архітектор, головний архітектор проєктів ДІПМ «Містопроект»;
• Микола Рибенчук — архітектор, керівник архітектурної майстерні «Симетрія», м. Львів;
• Марко Савицький — архітектор, керівник архітектурного бюро Savytskyy Design, м. Львів;
• Юліан Чаплінський — архітектор, м. Львів.

Детальніше ознайомитись з проєктами переможцями можна за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1WLsfOP0Elm9qv_aVLdizh_LyvOmWysA8?usp=sharing

На важливості побудови крематорію задля вирішення питання браку місць для поховання акцентував й директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець.

«На сьогодні питання поховання у Львові потребує вирішення. І ми бачимо це вирішення шляхом побудови крематорію, адже це дозволить значно зекономити площі для поховань на кладовищах. Сьогодні у нас єдине діюче кладовище, на якому розробляються додаткові площі під поховання – це Голосківський цвинтар. Але його можливості теж у свій час закінчаться. Так у рік, виходячи із статистики, яку маємо зараз, ми потребуємо гектар площі для поховання. І це з врахуванням того, що лише половину померлих львів’ян ховають на кладовищах Львова», - розповів Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР.

За його словами, на сьогодні проєкту будівництва крематорію ще немає, є лише переможець архітектурного конкурсу. Щоб отримати якісний проєкт потрібно приблизно мінімум 5 місяців і зараз розпочинають працювати над виготовленням проектно-кошторисної документації.

«Будувати крематорій місто може або віднайшовши в бюджеті власні кошти, або шукати інвестора. Однак сьогоднішнє законодавство про похоронну справу не дозволяє залучати інвестора. Хоча передбачають внесення змін. Тому слідкуємо за цим. У будь-якому випадку інвестор буде визначатися на конкурсній основі», - зазначив посадовець.

візуалізації (планшети)

відео: Андрій Андрух