У Львові обрали переможця конкурсу на проєкт простору з пам’ятником Євгену Коновальцю (відео)

На конкурс подали проєкти студії зі Львова, Києва, Одеси та інших міст України. Кожен проєкт розглянуло експертне журі. До його складу увійшли декан, директор архітектурного факультету Львівської політехніки Богдан Черкес, ректор Львівської національної академії мистецтв Василь Косів, представник спілки архітекторів України Олесь Ярема, львівська архітекторка Ольга Криворучко, директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації Олена Василько, головний архітектор Львова Антон Коломєйцев та голова журі, архітектор Андрій Лесюк.

За словами головного архітектора Львова Антона Коломєйцева, проєкти були різних підходів до меморіалізації: більш традиційні та модерні. А рішення про те, кому віддати перше місце, журі прийняло одноголосно.

«Проєкт-переможець став квінтесенцією фрази Євгена Коновальця: «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю». Це метафора відкритої зброярні, тому що бій триває. Проходячи через неї кожен починає усвідомлювати – а що я роблю для цього бою? Чи я на правильному місці? Чи все я роблю на своєму місці, що потрібно для перемоги?

Саме цю пропозицію, яка, на мою думку, є унікальною та значно сильнішою, ніж усі інші в архітектурному та символічному плані, подала велика команда людей, яка об’єднала архітектурні, мистецькі, кураторські кола, щоб народити настільки правильний мінімалістичний та сильний проєкт», – розповів Антон Коломєйцев.

Команда переможців ставила собі за мету передати образ Євгена Коновальця через інтуїтивне розуміння речей, щоб люди могли відчути вплив особистості не через образ людини, а через її дії та вплив на культуру, на суспільство.

«Ми склали собі таку гіпотезу, що напевно Коновалець не хотів би, щоб стояла його персона, він би хотів, щоб ми боролися і продовжували його справу. Саме тому з’явилась ідея тяглості, ідея відкритих зброярень, які були актуальні тоді і є актуальні досі. В цю зброярню можна зайти, нібито взяти зброю і виходити до бою.

Символічно вона має кілька ярусів у висоту і розширюється, бо хтось вже пішов, а хтось воює досі – це така метафора», – розповів Дмитро Сорокевич, керівник проєкта-переможця.

Монумент зведуть перед найбільшим корпусом Львівської Політехніки – одного з найбільших університетів Львова. Тут автори також помічають символізм, адже перші збройні формування в Україні поставали зі студентства.

«В нас є велике бажання матеріалізувати цей пам’ятник з переплавленого металу – техніки та зброї російських окупантів.

Ми віримо, що це реально, ми будемо над цим працювати. Це стане підтвердженням цитати Коновальця, адже саме зараз ми нищимо техніку окупантів і формуємось, викарбовуємо себе як держава», – додав Дмитро Сорокевич.

Переможців привітав один з ініціаторів спорудження пам’ятника Євгену Коновальцю у Львові Назар Мединський.

«Мета цього проєкту – донести до молоді те, що боротьба триває і невідомо, коли вона закінчиться. Питання нашого українства залежить від цієї боротьби.

Я хочу подякувати за те, що процес йде і буде реалізований, за таку цікаву концептуальну ідею, яка несе в собі здорову войовничість, мотивацію для наступних поколінь, які далі будуть йти з нами, творити Україну.

Я дякую за ту підтримку, яка була з боку міської ради реалізована, на мою думку, в найкращий спосіб: сучасний підхід, конкурсанти, вибір найкращої пропозиції, як на мене, це те, що робить цю перемогу безсумнівною», – зазначив Назар Мединський.

Голова журі Андрій Лесюк певен, що цей простір буде зацікавлювати та притягувати до себе людей.

«Є місце, пам’ятник без пам’ятника. Це те, що для мене є найбільш важливим, бо виховує в людині цікавість. Тобто цей простір працює. Він не буде банальним красивим художнім елементом, якому раз в рік приноситимуть квіти і забудуть. Це буде місце, де постійно відбуватиметься дія цікавості, виховання, розуміння та пояснення того, хто такий Коновалець. Це місце розповідатиме про те, що боротьба триває і потрібно докладати ще більше зусиль і продовжувати це. Я вважаю, що це чудовий простір, який буде працювати», – сказав Андрій Лесюк.

«Перше місце – це метафора і тим вона сильна. Справа в тому, що коли ми бачимо фігуру і постать – це означає поставити крапку: ми бачимо хто це, ми розуміємо за підписом чи знаємо. А в цьому випадку метафора розкриває величезне поле для переживань, емоцій, розповідей, асоціацій з історією та сучасністю, для персональних переживань, які, можливо, комусь розказували дідусі чи інші родичі.

Це зв’язує багато історій і водночас дає простір, щоб розкручувались багато історій і в майбутньому, тому що війна триває, боротьба триває», – розповів Василь Косів, ректор Львівської національної академії мистецтв, член журі. 

В трійку переможців також увійшло ще дві команди архітекторів. Друге місце віддали команді, яка працювала під керівництвом Тараса Сулика та скульптора Володимира Одрехівського.

А третє – команді з Одеси під керівництвом Євгена Черната.

Команди, які посіли призові місця отримають грошові винагороди. Їх виплатять за позабюджетні кошти.

Далі переходитимуть до наступних стадій втілення проєкту: фінального узгодження всіх меморіальних моментів, проєктування та реалізації.

   

відео Максима Гнипа для Львівської міської ради

Засідання журі конкурсу на проєкт простору пам’яті Євгена Коновальця