«Конкуренція — необхідна умова розвитку», — Марта Бешлей про конкурси на посади керівників закладів культури міста
До комісії увійшли: Володимир Бєглов, директор американського дому у Львові; Богдана Брилинська, заступниця директора ЛКП «Львівське радіо»; Олеся Мандзюк, начальниця управління розвитку освіти департаменту освіти та культури Львівської міської ради; Олександр Санін, український кінорежисер, сценарист, продюсер, оператор, актор, музикант та дослідник української традиційної культури; Микола Княжицький, народний депутат України; Олеся Дацко, докторка економічних наук, доцентка, завідувачка кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв; Тарас Жирко, провідний майстер сцени Національного академічно-драматичного театру імені Івана Франка; Ірина Гарець, керівниця театру сучасного діалогу у Полтаві, співзасновниця театру Незламних у Львові та театру драматургів у Києві, тренерка-драматургиня в театрі ветеранів у столиці, організаторка і кураторка фестивалів сучасної драматургії і сучасного театру Україні; Івона Лобан, керівниця громадської організації Артстудія Івони Лобан.
За результатами конкурсного відбору комісія рекомендувала призначити:
- директоркою Музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського — Ольгу Хому;
- керівником театру «Воскресіння» режисера та драматурга — Ігоря Білиця;
- очільницею художньо-дослідницького та освітнього центру «Слово і голос» обрали попередню художню керівницю Наталію Половинку.
Керівниця управління культури Львівської міської ради Марта Бешлей підкреслила, що згадані інституції є комунальними закладами та належать громаді міста, тому відкриті конкурси на керівні посади повинні бути.
«Конкуренція — це не загроза, а необхідна умова розвитку. Багато успішних муніципальних інституцій Львова сьогодні очолюють люди, які свого часу перемогли у відкритих конкурсах. І саме конкуренція ідей, візій та управлінських підходів допомогла цим інституціям ставати сильнішими.
Для мене одним із головних результатів цих конкурсів стало те, що на них прийшли нові люди з новими баченнями. Талановиті менеджери, куратори, режисери та культурні діячі не подаються туди, де переконані, що все вже вирішено наперед. Саме тому я рада, що місто побачило кілька справді сильних і конкурентних візій розвитку наших закладів культури», — написала Марта Бешлей.
- Наталії Половинки, попередньої художньої керівниці центру;
- Назара Павлика, актора, режисера музиканта та ветерана російсько-української війни.
За словами очільниці міського управління культури, прозорі та чесні конкурси можуть супроводжуватися обговореннями, адже це ознака живого культурного середовища. Водночас, важливо дотримуватися процедури.
«Конкурси не повинні перетворюватися на боротьбу особистих еґо, амбіцій, кампанії дискредитації чи спроби тиску на членів конкурсних комісій. У центрі уваги мають залишатися інституції та їхній розвиток.
На жаль, під час цих конкурсів ми бачили і спроби впливу на членів комісій, і маніпулятивні заяви, і відверто некоректну і грубу поведінку окремих учасників процесу. Вважаю це неприпустимим незалежно від того, яку позицію займає людина», — зазначила Марта Бешлей.
В міськраді пояснюють, проводити відкриті конкурси в умовах воєнного стану непросто, оскільки існують правові колізії та різнотлумачення законодавства. Водночас в місті є велика потреба у таких конкурсах та оновленні інституцій.
Таку думку поділяють й члени конкурсної комісії. Богдана Брилинська, керівниця офісу «Львів — місто літератури», під час обговорення презентацій конкурсантів підкреслила — те, що конкурс відбувся не лише з одним учасником — вже успіх. Проте, на її думку, публічне обговорення довкола нього було некоректним.
«Добре, що конкурс відбувся, але це сталося великою ціною. Адже ми маємо двох кандидатів, хоча могло не бути взагалі ще одного кандидата. І це те, про що варто говорити, тому що в інституції культури не повинно бути ситуації, коли кандидати відчувають загрозу, подаючись на конкурс.
Але, як на мене, конкурс не має відбуватися з таким, назвемо це так, фльором. Це має бути нормальна, відкрита і регулярна процедура. Я вважаю, що сьогодні ми маємо успіх уже тому, що конкурс відбувся. І про це треба говорити та декларувати: у нас є двоє достойних кандидатів. Але нам також треба пам’ятати, що це муніципальна інституція, яка повинна розвиватися», — сказала Богдана Брилинська.
«Чому кажуть, що цей конкурс супроводжувався скандалом? Він почався із того, що в театрі провели аудит. Виявилось, що як і всі творчі люди — підніміть тут руку, хто є фінансово грамотним? — я творча людина і я не є. І ми в одному човні з пані Наталею. Що я хочу сказати? У пані Наталі з цим є проблеми. Але це муніципальна інституція. Це наші податки. Це мої податки. І я хотів б, щоб ці речі були розділені», — підкреслив Володимир Бєглов.
Також в управлінні культури наголосили на важливості ефективного менеджменту та потребу у сучасних культурних інституціях.
Марта Бешлей також нагадала, що бути керівником — це перш за все про відповідальність перед колективом та громадою.
«Бути керівником — це не лише про творчість, а й про відповідальність перед колективом та громадою за якісне управління ресурсами і розвиток інституції. Світова практика давно показала, що успішна культурна інституція — це поєднання сильного творчого лідерства та професійного менеджменту», — додала Марта Бешлей.
Нагадаємо, нещодавно на сесії Львівської міської ради депутати звернулися до Верховної Ради України та Міністерства культури і стратегічних комунікацій щодо необхідності вдосконалення законодавства, яке регулює проведення конкурсів на посади керівників закладів культури. Зокрема, із пропозицією забезпечити належне формування конкурсних комісій, мінімізувати можливості зовнішнього впливу та тиску на їхні рішення, удосконалити вимоги до членів комісій і кандидатів на посади, запровадити систему оцінювання стратегій розвитку культурних інституцій та врегулювати процедуру проведення конкурсів в умовах воєнного стану.