Культура Львова в умовах війни: які проєкти втілюватимуть у 2025 році

«Перший важливий пріоритет – це підтримка військових, ветеранів, взаємодія з ними.

Другий пріоритет – молодіжний напрямок, адже Львів цього року має статус Молодіжної столиці Європи. Частина проєктів уже починає реалізовуватись, інші будемо додатково анонсувати.

Ще один виклик для міста – боротьба у фіналі конкурсу «Європейська столиця культури 2030».

Також важливою є неформальна освіта в галузі культури, бо зараз відчуваємо значну потребу у кваліфікованих фахівцях і розуміємо, що їх треба залучати, вчити. Тому будемо починати працювати як з учнями у школах, так і зі студентами, щоб їм показати, що такі спеціальності, як менеджмент організацій, соціальний менеджмент – можуть бути пов’язані з культурою і майбутні фахівці можуть у цьому реалізуватись. Також будемо працювати над підвищенням фаху діячів культури, щоб наші інституції мали розвиток і візійне бачення на майбутнє», – зазначає Олексій Тарабан.

Інфраструктура та доступність

Цьогоріч планують завершити мистецьку школу на вул. Кричевського, 61. Цей проєкт тривалий, але він важливий, бо у цьому районі є надзвичайна потреба у позашкільній мистецькій освіті. Коли ця школа відкриється, сюди переміститься школа із приміщення садочка, де вона функціонує понад 20 років. Школа буде відповідати усім вимогам доступності.

Є об’єкти, які потребують покращення доступності – цього року стане повністю доступним Львівський академічний будинок органної та камерної музики. Торік встановили внутрішній підйомник для людей, які пересуваються з допомогою крісел колісних, а цього року облаштують доступність головного входу до цієї установи. Також у Львівському академічному театрі ім. Лесі Українки вже з 1 лютого має стати доступною мала сцена – там буде підйомник та зовсім новий амфітеатр для глядачів, що зробить приміщення не лише доступним, а й дуже комфортним. Ще у Театрі Лесі хочуть зробити доступною велику сцену – збудувати зовнішній ліфт, який дозволить зробити з подвір’я Театру Лесі вихід на велику сцену. Фактично, всередині ми вже розпочали підготовчі роботи, адже у 2024 році там були зроблені вбиральні, але ліфт допоможе вирішити ситуацію доступності і дозволить більшій кількості людей насолоджуватися творчістю міського театру.

Також цього року хочуть покращити елементи доступності (змінити пандус) у Сенсотеці, що у Стрийському парку, хоча бібліотека вже доступна і має багато відвідувачів з порушенням зору. В бібліотеці є принтер, що друкує шрифтом Брайля, є багато книг.

У Медіатеці, що на вул. Мулярській, також потрібно покращити доступність. Завдання нелегке – зробити підйомник, бо головний вхід має круті сходи, тому з входу у бібліотеку Лесі Українки є можливість це зробити. Надалі цей підйомник можна збудувати включно до 4 поверху.

Також в управлінні культури напрацьовують портфоліо змін у бібліотеках на вул. Стрийській та Під Голоском. Бібліотека на вул. Під Голоском, 22 буде бібліотекою мальописів (коміксів). Через мальописи добре вдається описати події війни, зобразити їх не у вигляді репортажної хроніки, а дати їм мистецького відображення. І це пізнавальний контент. Через мальописи добре можна розказати індивідуальні історії воїнів. До цього проекту вже долучились uacomix, партнером буде реабілітаційний центр «Незламні». Сам процес творення мальописів розглядають як можливість додаткової реабілітації через мистецтво.

Вул. Стрийська, 79 – ця бібліотека буде мати концепт бібліотерапії, щоб це був центр реабілітації через літературу, щоб там можна було читати, говорити про книги в реабілітаційних сенсах. Планується використовувати функції письма як реабілітації. Ці методики вже є розроблені на рівні психотерапевтів. Паралельно, спільно з громадською організацією «Українська асоціація культурологів – Львів» неподалік бібліотеки хочуть зробити парк читання в рамках міжнародного проєкту Reeplai, щоб бібліотека та простір навколо неї були тематично споріднені, вуличні елементи та меблі дозволять тісно пов'язати книгу та громадський простір. Буде зона для лекцій та зустрічей на відкритому повітрі, будуть елементи-референси до літературних героїв, вуличні ігри.

Музей новітніх Героїв

Це масштабний проєкт, який рано чи пізно має реалізуватись. Назва музею говорить сама за себе – музей про Героїв часу незалежності, від 1991 року. Цей музей буде продовжувати наратив про Героїв від становлення незалежності, Революції Гідності, російсько-української війни.

Є загальне уявлення, про що цей музей, але говорити про його будову у стані війни важко. Зараз напрацьовують різні тимчасові рішення. Однак концепт напрацьовується: місце, де раніше розташовувався кінотеатр «Дзвін», має стати простором для комунікації про майбутній музей. Наступний етап – публічне обговорення з громадою та оголошення архітектурного конкурсу. Це доволі тривалий проєкт.

Літературна резиденція

Літературна резиденція імені родини Калинців. Розпрацьовується проєкт доступності з вулиці, бо будинок зведений близько 100 років тому і потребує нестандартних рішень. Цього року Літературну резиденцію не просто чекає ремонт, вона вже має запрацювати. Там будуть події, невеликі літературні коворкінги, щоб досвідчені літератори проводили майстеркласи для молоді з написання, давали консультації.

Меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові

З лютого 2025 року у Музеї Соломії Крушельницької зміниться організація простору та експозиції, відвідувачам стануть доступними нові приміщення музею. Це стало можливим завдяки зміні підходів до управління музеєм – він набуває нових сенсів, отримує нових відвідувачів, популяризує постать незрівнянної Соломії Крушельницької.

Промоція бібліотек

Про що це? Не людина йде в бібліотеку, а бібліотека йде до людини. Буде серія літературних заходів у публічних просторах, також влітку планується проведення фестивалю книгообміну «Книжкова площа», адже у 2024 році він був доволі успішним і протягом одного дня люди обміняли понад 5000 книг. Також у планах долучення бібліотек до фестивалю «Земля поетів», внаслідок чого міські книгозбірні зможуть отримати нову аудиторію, новий запит.

Підтримка україномовного книговидання

Мова про переформатування програми підтримки україномовного книговидання. Раніше у Львові відзначали видавництва, котрі вже видали продукцію і бібліотеки отримували книги переможців у свої фонди. Зараз хочуть внести зміни в програму, щоб допомогти авторам, які мають рукописи/макети і потребують підтримки, щоб це видати. Це можуть бути військові автори, військова тематика, художня література, публіцистика, дитяча література.

Підтримка мистецької та експозиційної діяльності

Планується спільний проєкт управління культури, Академії мистецтв та Музею народної архітектури та побуду ім Климентія Шептицького. Це буде конкурс для студентів спеціальності «скульптура», щоб на конкурсних засадах вони подали проєкти скульптур, які потім доповнять та оздоблять громадський простір перед інформаційно-освітнім центром Львівського скансену.