Культура, мистецтво та медицина: у Львові обговорили нове призначення вілли на Парковій

Під час зустрічі представили концепцію створення простору, де культура, мистецтво та медицина працюватимуть разом задля відновлення людини.

До обговорення долучилися медики, митці, військові, ветерани, архітектори та представники міської ради. Учасники говорили про те, як зберегти історичну будівлю та водночас пристосувати її до сучасних потреб міста.

Як пояснюють в Інституті стратегії культури, важливо було розглянути майбутнє вілли не лише з погляду однієї галузі, а об’єднати фахівців із різних сфер. Адже попередні дискусії щодо використання будівлі здебільшого стосувалися вибору між медичним та культурним призначенням. Натомість організатори запропонували шукати рішення, яке могло б поєднати обидва напрями.

«Паркова, 1. Місто майбутнього» — це спроба Інституту стратегії культури разом з експертами з різних сфер — медиками, ветеранами, військовослужбовцями, митцями, архітекторами та урбаністами — попрацювати над потенційними сценаріями розвитку цього простору.

«Для нас принципово важливо зберегти пам’ятку архітектури, залишити об’єкт у міській власності та зробити так, щоб він служив потребам сучасної людини. Ми намагалися зрозуміти, якими є ці потреби, і, не протиставляючи культуру медицині, вийшли на концепції, що передбачають створення інституції, де культура стане інструментом відновлення і зцілення», — розповіла директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин.

За її словами, важливо, щоб майбутній простір не дублював роботу вже наявних установ, а доповнював їх. Зокрема, йдеться про співпрацю з центрами та ініціативами, які вже використовують культуру і мистецтво для відновлення людини, а також із сусідніми установами — Українським католицьким університетом, Львівською національною академією мистецтв, Домом Франка та Генеральним консульством Республіки Польща.

Яким може стати простір на Парковій, 1

Роботу над можливими сценаріями використання будівлі розпочали ще в серпні. Тоді Інститут стратегії культури організував стратегічну сесію «Простір, який лікує», до якої долучилися представники культури, медицини, реабілітації, ветеранського середовища, архітектори та інші фахівці.

Роботу фасилітував Богдан Шумилович за методикою Future City Game («Місто майбутнього») від Британської ради. Це формат командної роботи, під час якого учасники спільно напрацьовують ідеї та практичні рішення для покращення міського середовища. Після стратегічної сесії, 2 вересня, відбулись додаткові зустрічі з фокус-групами, до яких увійшли депутати, лікарі та експерти.

За результатами обговорень команда Інституту стратегії культури напрацювала концепцію «Простір, який лікує». Її основна ідея — поєднати фізичне, психологічне та творче відновлення людини.

В основу концепції заклали три складові: «Сад — Сенс — Арт».

• Сад — простір природи, тиші та відпочинку, який сприятиме фізичному й емоційному відновленню. Передбачено можливість облаштування терапевтичного саду.
• Сенс — здоров’я, профілактика, психологічна підтримка, освіта та формування спільноти.
• Арт — мистецтво, творчість, майстерні, дослідницькі студії та мистецькі резиденції.

Під час презентації також запропонували попереднє бачення функціонального наповнення будівлі. Зокрема, перший поверх стане відкритим громадським простором із рецепцією, кафе, виставковою зоною та виходом до саду. На другому поверсі пропонують облаштувати приміщення для консультацій, психологічної підтримки, освітніх і дослідницьких активностей. Третій поверх розглядають як простір для творчих майстерень, мистецьких резиденцій та студій.

На основі цих напрацювань архітектори Харківської школи архітектури створили просторову візуалізацію, яка демонструє, як запропоновані ідеї можуть виглядати в історичній будівлі.

Учасники громадського обговорення схвально відреагували на концепцію майбутнього простору. Відтак команда Інституту стратегії культури продовжить її детальне опрацювання з урахуванням пропозицій. Наступними кроками стане уточнення функціонального наповнення будівлі та пошук можливостей для реалізації проєкту.

Історія вілли на Парковій, 1

Віллу на вул. Парковій, 1 збудували у 1887 році за проєктом архітектора Наполеона Лущкевича, який також був автором інших будинків на непарному боці цієї вулиці.

У 1924 році будівлю перебудували за проєктом відомого львівського архітектора Фердинанда Касслера для громадського діяча, банкіра, філантропа та майбутнього віцепрезидента Львова Віктора Хаєса.

Саме після цієї реконструкції вілла набула сучасного монументального вигляду з елементами класицизму та необароко. Фасад прикрасили балюстрадами, балконом, декоративними елементами та скульптурами в нішах. Подібні скульптурні композиції були характерними для архітектури того часу й часто символізували мудрість, знання, мистецтво та добробут.

У 1950-х роках у будинку розташовувався гуртожиток Львівського педагогічного інституту. Згодом тут працювало дитяче поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні, а пізніше — відділення сімейної медицини. Багатьом львів’янам будівля відома саме як колишня поліклініка.

Загальна площа вілли становить близько 744 м². Будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення та потребує реставрації.

Зазначимо, що розроблення моделі майбутнього простору на Парковій, 1 відбувається в межах Vidnova Lab 2026 / Vidnova Program — програми для досвідчених професіоналів і професіоналок громадянського суспільства, створеної Commit gGmbH за підтримки Robert Bosch Stiftung.