Львів'ян запрошують на виставку присвячену священнослужителям, які зазнали репресій
Вхід на відкриття вільний.
У 1946 році радянська влада намагалася ліквідувати Церкву розривом Берестейської унії та «возз’єднанням» з Російською православною церквою. Проте виявилося, що внутрішній простір віри був сильнішим за адміністративні рішення.
28 чорно-білих фотографій, представлених на виставці, зафіксували фрагменти нового життя священнослужителів. Це люди, які втратили звичний світ — парафію, храм, дім, — але не зреклися свого покликання. Перед нами — парафіяльні священники з містечок і сіл, люди, чиї біографії рідко потрапляли до підручників чи монографій.
Бараки за спинами панотців, споруджені власними силами. Руки, що благословляли, тепер тримають сокиру чи лопату. Повсякдення сповнене виснажливої фізичної праці, суворого клімату, нестачі харчів і постійного нагляду. Таємні молебні в приватних помешканнях, освячення великодніх страв, хрестини, звершені без храму і дзвонів.
На виставці використані матеріали з фондів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» та Архіву Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.
Куратори: Юрій Коденко, Юлія Артимишин.
Про псевдособор
Навесні 1946 року у Львові відбулася подія, яка визначила долю тисяч вірних і сотень священнослужителів УГКЦ. На зібранні, що увійшло в історію як Львівський псевдособор 1946 року, ініційованому і контрольованому радянською владою, було проголошено про розрив Берестейської унії 1596 року та «возз’єднання» з Російською православною церквою. Фактично це означало ліквідацію УГКЦ та її примусове включення до структури РПЦ.
Ті, хто зберіг вірність своїй церкві, опинилися перед жорстоким вибором. Відмова перейти на православ’я означала арешт, допити, вироки за «антирадянську діяльність» і багаторічні заслання до віддалених районів Радянського Союзу. Священники, які ще недавно служили літургію у галицьких селах і містах, ставали «спецпоселенцями», позбавленими громадянських прав, можливості вільно пересуватися і відкрито здійснювати душпастирство.