Музей Соломії Крушельницької оцифровує архів відомого скрипаля та колекціонера Ярослава Грицая

Сьогодні фонди музею налічують понад 26 тисяч одиниць збереження: від особистих матеріалів Соломії Крушельницької до архівів Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських. Особливе місце у цьому багатогранному зібранні займає архів відомого львівського скрипаля та колекціонера Ярослава Грицая. Його колекція, яка сьогодні проходить процес оцифрування, налічує понад 6 тисяч екземлярів. Це нотні видання, рідкісні світлини з автографами видатних музикантів, музикознавча та педагогічна література, грамофонні платівки, а також концертні програми 1920 – 1930‑х років у Львові. Серед них — унікальні свідчення виступів Любки Колесси, Віллі Бурместера, Яна Кубеліка, Йожефа Сіґеті, Жака Тібо, Броніслава Губермана та інших великих виконавців.

Ярослав Грицай самовіддано і фанатично любив музику. Його кумирами були скрипалі Пабло де Сарасате, Ежен Ізаї, Ян Кубелік. Особливо захоплювався творчістю Фріца Крейслера. Про це свідчить велика кількість архівних матеріалів, зібраних колекціонером, яка пов’язана з життям та діяльністю цього відомого австрійського скрипаля.

Упродовж тривалого часу Ярослав Грицай збирав матеріали, які стосувалися музичного життя Галичини та розвитку виконавської майстерності. Особливість цієї колекції полягає у тому, що її формував музикант-професіонал, який мав добрий смак, хорошу школу та чудово орієнтувався в цінності кожного предмету своєї збірки. Усі матеріали становлять нерозривну цілісність, доповнюють одні одних. У 1991 році, після смерті колекціонера, його родина передала цей архів до Музею Соломії Крушельницької у Львові. Спеціально для даної колекції був створений окремий Фонд Ярослава Грицая.

Цікаву й цінну частину колекції становлять оригінальні світлини видатних музикантів. Серед них – фотографії Йоганнеса Брамса, Ріхарда Штрауса, Пабло Сарасате, Леопольда Ауера, Йозефа Йоахіма, Макса Бруха, Джакомо Мейєрбера, Каміля Сен-Санса, Феруччо Бузоні, Яна Кубеліка, Фріца Крейслера та інших. Переважна більшість – з особистими автографами митців.

У колекції Грицая зберігається близько 2,5 тисяч примірників нотної літератури. Часовий проміжок видань – приблизно століття: остання чверть ХІХ – кінець 80 х рр. ХХ ст. Великий інтерес представляють українські видання 20 – 30 х рр. ХХ ст., видані як в Галичині, так і в радянській Україні в період так званої “українізації”.

Значну частину збірки Ярослава Грицая становлять грамплатівки – всього понад 3 тисячі одиниць збереження. Представлена творчість композиторів та виконавців багатьох національних шкіл у різноманітних жанрах. Найціннішими є грамплатівки відомих європейських фірм І пол. ХХ ст. Цікавими для дослідження музичних уподобань галичан початку минулого століття є так звана “легка” розважальна музика – численні танґо, фокстроти, естрадні пісні у виконанні популярних ансамблів та естрадних оркестрів 20 – 30‑х рр. ХХ ст.

Серед рідкісних платівок збірки відзначимо оригінальні архівні записи скрипкових творів, які виконують Крейслер, Бурместер, Хейфетц, Ельман, Куленкампф, Кубелік, здійснені фірмами “Electrola”, “Gramophone”, “Polydor”; комплекти платівок “Columbia” та “Polydor” із записом Симфонії № 5 Людвіга ван Бетовена у виконанні Берлінського філармонічного оркестру, Тріо ре-мінор Роберта Шумана у виконанні Альфреда Корто, Жака Тібо та Пабло Казальса.

Значна кількість грамплатівок представляє вокальні жанри. Виконавцями є видатні співаки – Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Сельма Курц, Адам Дідур, Йозеф Манн, Ерна Зак, Фріда Гемпель, Амелія Ґаллі-Курчі, Барбара Кемп, Лілі Леман, Альфред Піккавер, Розетта Пампаніні та багато інших зірок оперних сцен.

В історичному плані ці музейні предмети мають неоціненну вартість. Вони дають можливість насолодитися мистецтвом великих вокалістів, оцінити, навіть в недосконалих записах, їхню майстерність, пізнати виконавську школу та манеру виконання, вивчити смаки й уподобання як самого митця, так і шанувальників музичного мистецтва загалом.

Працівники Музею Соломії Крушельницької у Львові активно вводять в науковий обіг матеріали колекції Ярослава Грицая. Ці раритети неодноразово експонувалися на виставках, а також послужили основою для наукових досліджень.