На площі Ринок проведуть виставку з нагоди 50-ліття львівського скансену

Цьогоріч музей святкує ювілей — 50-ліття від офіційної дати заснування. З цієї нагоди 21 травня на площі Ринок відкриється виставка «НЕ ПРОСТО МУЗЕЙ ПРОСТО НЕБА», що присвячена історії музею. Під час відкриття виставки представники музею оголосять про початок благодійної акції збору коштів для реставрації дахів будівель – «Об’єднуємо друзів Музею!». Львів'ян та друзів Шевченківського гаю запросять придбати декоративні ґонтини (дерев'яні планки, з яких складається дах) з традиційними орнаментами та малюнками. Всі зібрані кошти будуть використані для відновлення споруд.

Окрім відкриття виставки до відзначення 50-ліття музей запланував низку подій, присвячених історії інституції та людям, які її творили: зйомки проморолика, серію подкастів про культурну спадщину, ювілейну конференцію «Персоналії. Традиція. Поступ», кураторську виставку «Небачені фонди. Невідомі історії» що відбудуться восени та інші заходи.

«Поява Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького на культурній мапі Львова – результат роботи сотень людей, щиро відданих українській культурі і музейній справі. І 50 років – це не тільки про підсумки, а в першу чергу про великі плани на майбутнє», – наголошують працівники скансену.

Контактна особа: Віталія Пономарьова, комунікаційна менеджерка Музею, тел: +380980753087, museumlviv@gmail.com, https://lvivskansen.org/

Довідка

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького є історичним центром відродження національних традицій, улюбленим місцем дозвілля львів’ян та обов’язковою складовою більшості всеукраїнських та європейських туристичних маршрутів. Від часу офіційного заснування у 1971 році і дотепер Музей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з понад 21 тис. предметів та зібрано 110 великих архітектурних об’єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. До процесу збереження культурної спадщини свого часу долучалися визначні особистості: Андрей та Климентій Шептицькі, Михайло Драган, Іларіон Свенціцький, Олександр Бодревич-Буць, Архип Данилюк та ін.

До початку пандемії Музей щорічно відвідували в середньому 150 000 осіб.