Сьогодні, 26 січня, на площі Ринок відбувається День гуцульської культури під гаслом «Гуцульська культура об’єднує Україну». Це автентичне мистецьке свято, в якому беруть участь колядницькі партії, творчі мистецькі колективи зі столиці Гуцульщини — Верховини. Гуцулів привітав міський голова Львова Андрій Садовий.
Фото Євгена Кравса«Сьогодні історична подія — сотня гуцулів приїхала до Львова, щоб робити розколяду. Це унікальні традиції, я хочу подякувати всім, хто плекає, хто дбає про наше, українське. Сьогодні буде дуже хороше дійство, до якого ще є хороші наїдки. Хочу бажати усім нам доброго настрою, багато любові, щоб ми любили все українське і плекали все українське. Слава Україні!
Дозвольте від імені львів’ян голові району подарувати значок прапора України, бо гуцули роблять велику українську справу", — сказав мер Львова Андрій Садовий.
Організаторами гуцульського дійства є Львівська міська рада, Верховинська районна рада, Верховинська районна державна адміністрація.
Фото Євгена КравсаДля львів’ян і гостей міста підготували видовищну культурно-мистецьку програму, феєрію мистецької автентики Верховинщини і неймовірної краси відпочинкові гуцульські дійства. Творчі народні колективи демонструють на сцені унікальне автентичне мистецтво Верховинщини — гуцульську співанку, пісню, запальний народний танець та багато інших видовищних культурно-мистецьких дійств.
«Ми привезли до Львова коляду. Наша рідна коляда передає колорит, дух давнини, глибоку автентичну культуру гуцульського краю. Також ми привезли наших танцюристів, гуцульські пісні», — розповів Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради.
Верховинці пропонували львів’янам також тури вихідного дня, з метою активного відпочинку мальовничим Гуцульським краєм та запрошували у туристичні мандрівки Карпатами — на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. Рекламні проспекти турів вихідного дня пропонують відвідати музейну Верховинщину — музеї Івана Франка, Гната Хоткевича, Петра Шекерика-Доникового, «Гуцульщина», музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені музиканта-віртуоза Романа Кумлика, музеї фільмів «Тіні забутих предків», «Олекса Довбуш», «Анничка», музей гуцульської магії, хату-музей «У трембітаря» та інші.
