У Львові 9 команд-переможців програми «Відповідальність бути» представили проєкти, які реалізують до кінця року
Програма «Відповідальність бути» виросла з підготовки Львова до участі у конкурсі «Європейська столиця культури». Впродовж двох років понад тисяча діячів культури, українських та міжнародних експертів спільно працювали над концепцією, яка мала відобразити сучасну ідентичність Львова.
Хоча місто не отримало титулу, саме ця робота стала основою нової культурної програми. Її головна ідея — культура як простір відповідальності, що допомагає місту жити й розвиватися в умовах війни та глобальних викликів.
Напрацювання конкурсної заявки стали основою муніципальної програми, яку підтримала Львівська міська рада.
Загальний бюджет конкурсної програми склав 10 млн грн. Половину суми – 5 млн грн – виділило місто, ще 5 млн грн надав Український культурний фонд. Це один із перших в Україні прикладів спільного фінансування культурної програми муніципалітетом та державним донором.
Як розповіла директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин, участь у відкритому конкурсі взяли 36 команд. Подаватися на конкурс могли громадські організації, фізичні особи-підприємці, заклади вищої освіти та муніципальні установи.
За словами Юлії Хомчин, головна мета програми — не лише підтримати окремі культурні ініціативи, а й сформувати спільноту, яка працюватиме разом та розвиватиме партнерства між різними інституціями. Від результатів реалізації проєктів залежатиме, чи стане програма щорічною та чи продовжиться співпраця з Українським культурним фондом.
Серед переможців програми — дев'ять різних культурних, освітніх та громадських ініціатив. Усі проєкти реалізовуватимуть упродовж другої половини 2026 року, а їхні результати представлять громаді до кінця року.
Детальніше про проєкти:
- Переможцем Open Call став проєкт «Розархівація» Львівської національної академії мистецтв.
Упродовж останніх двох років команда працювала над архівуванням мистецької спадщини академії, а тепер відкриє ці матеріали для широкої аудиторії. Проєкт досліджує, як від 1946 року й до сьогодні академія формувала мистецький, культурний та освітній образ Львова через освіту, монументальне мистецтво, дизайн, реставрацію, виставкову діяльність і професійне середовище.
Одним із найважливіших відкриттів стало знайдення у Відні документа 1857 року, який засвідчує, що мистецька освіта у Львові виникла майже на 20 років раніше, ніж вважали досі. У межах проєкту створять відкритий цифровий архів, окремий вебсайт із матеріалами, серію усноісторичних інтерв'ю, проведуть виставку у муніципальному мистецькому просторі на вул. Стефаника та видадуть підсумкове дослідження.
- Проєкт «Львівська обітниця Василя Григоровича-Барського», який реалізує видавничий дім «Пам'ятки України», присвячений поверненню українській історії постаті видатного мандрівника XVIII століття, чию спадщину століттями привласнювала російська історіографія.
Саме зі Львова Василь Григорович-Барський вирушив у свою багаторічну подорож світом та розпочав вести знаменитий щоденник.
У межах проєкту оцифрують архівні документи XVIII століття, створять цифровий архів, мультимедійний сайт, туристичний маршрут із AR-мітками, а також проведуть міжнародний науковий симпозіум і серію освітніх заходів.
- Проєкт «Дзиґа: живий архів» присвячений збереженню історії одного з найважливіших мистецьких середовищ Львова.
Команда створить відкриту вебплатформу, де кожен охочий зможе додати власні фотографії, відео та спогади про мистецьке об'єднання «Дзиґа». Також планують виставку плакатів, п'ять відеоінтерв'ю та розробку моделі цифрового архівування, яку зможуть використовувати й інші культурні інституції.
- Проєкт «Мистецтво боліт: Торфовище», який реалізує ГО «Центр регіональних ініціатив "Астрея"», досліджуватиме торфовища Білогорщі як важливу частину міського ландшафту.
Через серію із п'яти відеоподкастів автори розкажуть про екологічне, безпекове та культурне значення торфовищ, а також прагнуть змінити звичне сприйняття природи як лише ресурсу для людини.
- Львівська муніципальна бібліотека реалізує проєкт «Кіно для кожного та кожної», який зробить документальне кіно доступним для людей із порушеннями зору та слуху.
Програма передбачає чотири дні кінопоказів із аудіодискрипцією та розширеними субтитрами, а також виставку плакатів і заходи, покликані популяризувати інклюзивність та безбар'єрність у культурі.
- Український католицький університет представить проєкт «Бієнале Шептицький: Відповідальність бути».
Це масштабний мистецько-просвітній фестиваль, який допоможе по-новому осмислити постать митрополита Андрея Шептицького як духовного лідера, культурного мецената та філантропа. До програми увійдуть мистецькі інсталяції, виставки, форум, квест-паломництво, аудіоподкаст та низка інших подій, до реалізації яких долучаться десятки культурних інституцій Львова.
- Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки реалізує проєкт «Вимір Театру Лесі Українки: шоукейс».
Він стане платформою для представлення сучасного українського театру та налагодження співпраці між українськими й європейськими митцями. У межах проєкту покажуть вісім вистав театру, проведуть професійні дискусії за участю театральних діячів з України та Європи, а в майбутньому шоукейс планують розвивати у форматі міжнародної бієнале.
- Громадська організація «Клуб Галицької Кухні» реалізує проєкт «Книга смаків Львова: єврейські сторінки».
Він досліджуватиме єврейську кулінарну спадщину Львова як невід'ємну частину історії міста. У результаті створять культурно-гастрономічний маршрут із шести-восьми локацій, цифрову платформу, серію аудіоісторій, інтерактивну карту, друковану мапу та проведуть публічні заходи.
- Ще одним переможцем став фестиваль вуличної культури «Алярм», який реалізує ГО «Сихів Медіа».
Проєкт об'єднає графіті-фестиваль, хіп-хоп перформанси, брейкданс, музику та майстер-класи. Цьогоріч через обмежену кількість доступних поверхонь у центральній частині міста художники працюватимуть на мобільних конструкціях. Фестиваль також стане майданчиком для молодих митців, популяризації стріт-арту та осмислення міського простору засобами сучасного мистецтва.
Довідка
Ідея Львова як потенційної Європейської столиці культури з’явилася 15 років тому в контексті українсько-польської співпраці. У 2024 році Львів вирішив податися на конкурс ЄСК 2030 попри складну безпекову ситуацію в Україні.
Робота над заявкою Львова тривала впродовж 2024 – 2025 років (попередній відбір та фінальний етап). Вона об’єднала сотні людей, інституцій, партнерів у різних напрямах: музика, література та бібліотечна справа, мистецтво, освіта, спадщина й архітектура, театр, пам’ять і музеї, аналітика, ментальне здоров’я тощо. Частина партнерів висловлювала готовність співпрацювати зі Львовом у будь-якому разі, навіть без титулу ЄСК; з багатьма із них інституції культури Львова мають сталі та тривалі зв’язки.
20 жовтня 2025 року у Брюсселі місто Львів захистило свою заявку «Відповідальність Бути» у конкурсі «Європейська столиця культури 2030». Львів став першим українським містом, що взяв участь у цьому конкурсі Європейського Союзу. Перемогу у конкурсі і титул ЄСК 2030 здобуло чорногорське місто Никшич з ідеєю «Відкрите місто» (Open City).
