У запорізькому центрі мистецтва відкрилась виставка львівського митця Андрія Роїка


«Проєкти такого зразка як виставка Андрія Роїка “Між тріщин” подорожують зі Львова чи інших міст України до Запоріжжя не для того, щоб представити якийсь “інший” контекст, а щоб бути в діалозі. Частина людей з мого міста зараз на лінії фронту – а Запоріжжя поруч із цією лінією щодня. Ми по-різному проживаємо війну, але всі перебуваємо в постійному русі – між містами, станами, подіями», – розповідає директорка Львівського муніципального мистецького центру і кураторка виставки Ляна Мицько.
Тематика виставки – крихкість. Крихкість речей, відчуттів, меж між дією та спогляданням, формою і безформ’ям, поривом і тишею. Роботи митця занурюють у відчуття постійного переходу – від втрати до нових смислів, від минулого до невизначеного теперішнього. Це мистецтво без початку і кінця, але з відчуттям внутрішньої присутності.
«Між тріщин – це спроба побачити крихкі, не сталі стани і якості. Процес втрати і набування, що призводять до змін, які варто спостерігати і відчути. Моє спостереження відбувається через практику різних дисциплін», – коментує Андрій Роїк, автор проєкту.
«Цей проєкт – спроба створити ще один простір, де зустрічаються не лише мистецтво, а й люди. Не для гучних заяв, а щоб побути разом, подивитися, послухати, відчути, як наші контексти перетинаються. Виставка є початком нової взаємодії. І хочеться, щоб між інституціями ця взаємодія не обмежувалась листами про співпрацю – а втілювалась у діях, зустрічах і взаємопідтримці», – додає Ляна Мицько.
Виставка «Між тріщин» триватиме до 21 серпня у Запоріжжі. Вхід – вільний. Місце проведення – Центр сучасного мистецтва (просп. Соборний, 151).
Довідка
Андрій Роїк народився і живе у Львові. Працює з живописом, графікою, скульптурою, колажем, інсталяцією, фото та відео. Учасник багатьох персональних і групових проєктів. У своїй практиці використовує зображення людського тіла. Вектор фігури відіграє роль об’єкта і художнього засобу, який трансформується через особисті спостереження, пам’ять і переживання.
фото Сергія Лічкатого