Як студенти «музеєфікували» Львів: у Музеї Міста відбулася pop-up виставка

Щороку Музей Міста пропонує студентам спробувати себе в ролі кураторів колекції та «музеєфікувати» місто. У фокусі — питання про те, які фрагменти Львова могли б увійти до уявної колекції міста, а також які матеріальні й нематеріальні об’єкти можуть ставати носіями пам’яті у часи змін.

Цьогорічна «МуМіфікація» була зосереджена на документуванні процесів, які відбуваються у місті зараз: як Львів говорить, як трансформує традиції та як «пам’ятає». Студенти працювали з повідомленнями на стінах, знаками, прихованими за фасадами, повсякденними практиками, спогадами мешканців і речами, які ми щодня бачимо на вулицях, у під’їздах чи в приватних просторах, але не завжди сприймаємо як можливу спадщину. Частина з них може швидко зникнути або змінитися: оголошення, написи, маршрути, побутові деталі, способи користування простором.

Студентка Олеся Семенова ділиться враженнями: «Дуже приємно було бачити, як результат вашої спільної виставки тішить людей, як вони цікавляться об’єктами. Відвідувачі музею готові ділитися історіями, якщо їх розпитувати, і ці розповіді виявляються дуже цінними та надихають продовжувати робити виставки про щось дуже людське й життєве».

Одними з центральних запитань проєкту були: «Які явища та матеріальні об’єкти у міському просторі Львова можна вважати спадщиною?» та «Якою є ця спадщина?». Для студентів «МуМіфікація» стала практичним досвідом роботи з виставковим форматом. Вони самостійно обирали теми, збирали матеріали, продумували структуру експозиції та готували тексти для відвідувачів. Команда Музею Міста консультувала студентів у процесі роботи: допомагала точніше сформулювати теми, вибудувати експозицію та не втратити дослідницький фокус.

Керівниця Музею Міста Тетяна Бей розповіла: «Щороку для команди музею це захоплива пригода. Нам надзвичайно цікаво спостерігати, як створюється виставка, як розвивається й трансформується ідея, як підбираються об’єкти. Тішить, що молодь не боїться братися за документування швидкоплинних міських явищ, працює з нематеріальною спадщиною та запрошує людей до взаємодії й рефлексії.»

Протягом двох днів виставку оглянули 416 осіб, відвідувачі могли побачити результати студентських досліджень і долучитися до розмови про те, що варто зберігати як частину міської пам’яті. «МуМіфікація» показала, що спадщина формується не лише довкола визначних об’єктів, а й через повсякденні практики, які зазвичай залишаються поза увагою.

Під час виставки відвідувачі могли на спеціальній карті позначити місця, пов’язані з романтичними прогулянками Львовом, підібрати декоративні елементи до історичних під’їздів чи створити власне вуличне оголошення. Також вони мали змогу поспілкуватися, зважуючи продукти на міському ринку, прочитати й поділитися історіями буднів працівників львівського заводу «Полярон», побачити мову війни через написи на вулицях, поміркувати над цінністю сторічних стільців, що вийшли з ужитку, та дізнатись, як змінюється кулінарний смак Львова під впливом міграцій.

Один з відвідувачів залишив такий відгук: «Дякую за чудесну виставку про Львів. Про буденність і небуденність Львова. Найбільш цікаво розглядати улюблені місця львів’ян, якими вони часто прогулюються. І вразили історії „Полярону“, ніколи не замислювався, що там було раніше.»

Організаторами виставки є Музей Міста та кафедра культурології Українського католицького університету. Подія стала результатом суспільно орієнтованого проєкту в межах курсу «Культурна спадщина» (викладачка Зоряна Рибчинська) і відбулася як частина програми Міжнародного дня музеїв у Львові.