Як місту стати успішним — говорили під час Urban Talks Львів & Миколаїв

Розпочав захід міський голова Львова Андрій Садовий, чий виступ був присвячений стратегії ідентичності як складовій розвитку сучасного міста.

«Для мене головним є принцип: брати на роботу людей, які мудріші, успішніші та талановитіші від мене. Саме так формують найкращі команди, і так досягають найкращих результатів, — зазначив мер Львова. — Українські міста мають ставити перед собою амбітні цілі. Наша мета — щоб Львів був на одній орбіті з Барселоною і Мюнхеном. До цього мають тягнутися й інші міста країни».

Дискусійний день продовжили виступами, присвяченими архітектурним принципам та написанню стратегій, екосистемам та спільній роботі з мешканцями над розвитком міст. Так, директор комунальної установи «Інститут міста» Олександр Кобзарев розповів про те, як написати правильну стратегію й ефективно її реалізувати.

«Кілька порад: стратегія — це, першочергово, інструмент реалізації цілі, тобто вона має відповідати конкретній меті, — зазначив Олександр Кобзарев. — Також, якщо ви хочете отримати видимі результати від неї, мають бути чіткі стратегічні пріоритети та жертви. І найважливіше — це партисипація, тобто залучення мешканців до процесу прийняття рішень та написання стратегії».

Темою міського планування, архітектурних принципів та найцікавіших проектів продовжив керівник управління архітектури Львівської міськради Юліан Чаплінський. За його словами, усі європейські міста вже давно зробили ставку на велорух, напротивагу автівкам. Львів, відповідно, працює у цьому ж напрямі.

«Попередня аналітика показала, що лише 23% мешканців Львова використовують авто як основний вид транспорту. Тобто, решту — майже 70% - очевидно, в пріоритеті, — підкреслив Юліан Чаплінський. — Відтак, ми маємо амбіційний план — з’єднати нашу веломагістраль, щоб можна було заїжджати з південного кінця міста в північний велодоріжкою, і щоб кількість тих, які постійно їздять автівками, зменшувалась. Це європейський вектор». Архітектор також підкреслив, що щільним містам на кшталт Львова для комфорту потрібні 3 речі: громадські простори — зокрема, для соціальної взаємодії в їхніх межах, зміна транспортної моделі — з автомобільної на велосипедну, і підсилення екологічності.

У продовження дискусії, заступник міського голови Андрій Москаленко поділився досвідом перетворення міста на бренд та розповів про розвиток туризму у Львові.

«У світі 10% усіх грошей знаходяться в туризмі. Та в Україні ця галузь недооцінена. Окрім прибутків, вона приносить нові робочі місця, дає місту пізнаваність. А це — майбутній місток для інвестора та капіталовкладень. Ми використовуємо кожну важливу подію, ситуацію та можливість для активного просування міста», — зазначив Андрій Москаленко.

Він також наголосив, що важливо розвивати не лише класичний відпочинковий туризм, а й будувати конференц-індустрію, яка зараз має першість у світі. «У Німеччині, до слова, бізнес-туризм та конференц-індустрія приносять стільки ж грошей, як, скажімо, машинобудування. Але справа не лише в економіці галузі. Конференц-туризм — це імідж, а також нові знання та досвід. Нам важливо, щоб приїжджали люди з інших міст та країн, приносили нову експертизу, жили в наших готелях та користувались послугами міста», — підкреслив Андрій Москаленко.

Дискусійний день у Миколаєві завершився доповіддю заступниці директора ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олександри Сладкової. Вона розповіла про те, як і для чого стимулювати мешканців долучатись до прийняття важливих рішень і реалізації міських проектів, а також презентувала найуспішніші громадські проекти, втілені в життя у Львові.

За словами урбаністки, є кілька основних причин, які спонукають залучати громаду до обговорення проектів. Першою є те, що лише обговоривши його з різними категоріями мешканців, можна створити «місце для всіх». Друге — це можливість отримання конструктивної критики чи порад, які зроблять проект кращим. Зі слів Олександри Сладкової, це — близько 20% усіх відгуків, отриманих у відповідь на опублікований публічно ескіз простору. Третя причина — це те, що за умови бодай мінімального долучення мешканців до проекту фінансово, вони оберігатимуть простір та користуватимуться ним. І, зрештою, поінформовані мешканці змін очікують, а непоінформовані — бояться та перешкоджають їхній реалізації.

Нагадаємо, Миколаїв — це вже 15-те місто в межах проекту Urban Talks. Раніше такі обміни досвідом відбулися в Рівному, Житомирі, Чернівцях, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську, Ужгороді, Краматорську, Слов’янську, Запоріжжі, Маріуполі, Нікополі, Дніпрі та Херсоні.