У Львові розробили схему екологічної мережі
Як пояснила керівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Галина Микітчак, екологічна мережа описує та дає розуміння, які території є ключовими, як об’єкти природо-заповідного фонду, а які потребують охорони і зв’язку для міграції рослин і тварин в межах цих територій.
В межах громади виділено 5 основних екокоридорів:
-
Брюховицький;
-
Білогорщинський;
-
Знесенсько-Кортумівський;
-
Головний;
-
Кривчицький.
Усі вони забезпечують зв’язок для міграції тварин та рослин.
«До екомережі увійшли як території природно-заповідного фонду, так і території, які мають цінність для природної міграції рослин і тварин в межах екокоридорів. Це зокрема прибережні захисні смуги і садівничі ділянки.
В межах міста особливу цінність має одноповерхова забудова з присадибними ділянками, а в сільській місцевості більш цінні лісосмуги та лісонасадження, прибережні території, де мають змогу розвиватись природні біоцинози – сукупність живих істот в межах однієї екосистеми», – розповіла Галина Микітчак.
Екомережа Львівської громади є складовою ширшої екомережі області. Розвиток екомережі Львова допоможе в плануванні розвитку громади загалом.
«Ця концепція показує, які території є важливими для збереження та формування природного зв’язку. Ми не кажемо, що така ділянка має бути об’єктом природо-заповідного фонду, але вона може використовуватись для міграції чи є цінною для розвитку і збереження природних територій, тому в її межах треба зберегти зв’язки. Бо навіть довкола підприємств є захисні смуги, які мають функцію екокоридорів місцевого рівня, які можуть зберегти зв’язки природньої міграції», – розповіла Галина Микітчак.
Схему екологічної мережі розробили ще у 2023 році, вона пройшла громадські слухання у 2024 році, а сьогодні, 20 лютого, її прийняли на сесії Львівської міської ради. Схема екологічної мережі є складовою Комплексного плану просторового розвитку громади.
