У Львові висадили вже четвертий дощовий садок: тепер така локація є у парку Івана Франка (відео)
Окрім естетичного задоволення, дощовий садок має важливе екологічне значення. Як розповіла під час події Оксана Луцко, заступниця керівниці управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради, наявність таких садків дасть можливість покращувати екосистему міських парків.
«Останні роки характеризуються спекотними літами та інтенсивними опадами, що є прямими наслідками змін клімату. За короткий час може випадати велика кількість дощу, а потім настають тижні безперервної спеки. Водночас ця вода є надзвичайно цінною, особливо для парків із віковими деревами, багаторічними рослинами та кущами.
Одним із рішень є дощові садки — спеціальні ділянки, які затримують воду, покращують мікроклімат і підтримують біорізноманіття, оскільки інтенсивні опади створюють значне навантаження на колектори та каналізаційну систему», — пояснила Оксана Луцко.
Попри те, що дощові садки не можуть повністю розв’язати цю проблему, вони допомагають її частково зменшити.
«У цьому парку ще понад 4 роки тому, під час облаштування бетонної алеї, воду спрямували спеціальними лотками донизу. Повністю зібрати її в одному місці було неможливо — для цього фактично довелося б створювати озеро.
Зауважу, що під землею облаштовано три дренажні колодязі з бетонних кілець глибиною до 4 метрів, заповнені щебенем. Вони утримують воду, яка поступово дренується і залишається в межах парку та міста. Важливо, що ці системи не під’єднані до каналізації», — пояснила посадовиця.
Подібні ініціативи з облаштування дощових садків вже реалізували в інших локаціях міста, зокрема у парку «Горіховий гай», у Замарстинівському парку та частково у парку імені Папи Римського Івана Павла II.
У майбутньому, кажуть в управлінні екології та природних ресурсів, дощові садки варто облаштовувати й в інших парках міста, зокрема у парку ім. Івана Виговського та Скнилівському парку, де під час рясних опадів є значні потоки води.
До слова, лекцію-воркшоп організувало управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради спільно з Музеєм Міста в межах проєкту MuMeet.
Довідково
За повідомленням Всесвітнього фонду природи, дощові садки та канави формують різних площ і дизайну, їх можна створити у відкритому ґрунті або ж у контейнері.
Вони сприяють адаптації до наслідків кліматичної зміни через зменшення локального теплового острова, а також пристосуванню до надмірних понаднормових дощів.
У разі реалізації комплексного проєкту зі створення великої кількості дощових садків і канав в одному місті вони можуть сприяти значній економії фінансів громади. Це відбувається через зменшення надходження дощової води до загальної системи очистки.
