Український степ у центрі міста: у Львові стане більше різнотравних луків

Загалом у місті вже є кілька таких локацій: на Меморіалі Героїв Небесної Сотні, у Саду пам’яті на Тракті Глинянському, на Високому Замку, у сквері в Сихівському районі та в Рудному на території ліцею. Як пояснюють в управлінні екології та природніх ресурсів Львівської міськради, такий підхід допомагає міській екосистемі ефективніше адаптуватися до кліматичних змін.

«Дотепер ми створювали ділянки, які залишалися стійкими переважно протягом одного року. Хоча висівали як багаторічні рослини, так і однорічні, які мали самостійно відновлюватися з року в рік, результат не був таким, як ми очікували. Такі ділянки все одно потребували додаткового догляду, підсівання окремих рослин, прополювання. Тепер хочемо досягти результату, який нас повністю задовольнить, а вже тоді будемо масштабувати цей підхід на все місто», — розповіла садівниця Галицького району Оксана Софіянчук.

За словами фахівчині, різнотравні луки приносять місту значно більше користі, ніж просто естетичний вигляд.

«Насамперед вони підтримують біорізноманіття. Якщо правильно підібрати рослинну суміш, такі ділянки створюють сприятливі умови для комах-запилювачів, дрібних тварин, допомагають захищати ґрунт від ерозії, зберігати в ньому вологу та загалом покращують стан міської екосистеми.

Крім того, якщо на початковому етапі правильно сформувати рослинну композицію та дотриматися всіх агротехнічних вимог, різнотравні луки стають дуже економним способом озеленення. Вони потребують значно менше догляду й обходяться дешевше, ніж традиційні квітники з багаторічних рослин чи газони.

У природі лучні екосистеми існують без косіння, але там їх підтримують природні процеси, зокрема випас тварин, який регулює висоту рослинності. У міських умовах цю роль виконує людина. Водночас, різнотравні луки не потребують багаторазового косіння впродовж літа, як звичайні газони», — пояснила Оксана Софіянчук.

Трави українського степу — у центрі Львова

Склад рослин для кожної ділянки у місті підбирають індивідуально — залежно від умов місцевості. Так, для прикладу, до складу майбутньої композиції різнотравної луки на вул. Винниченка увійде близько 20 видів рослин, які характерні для українського степу.

«Передусім це характерні для України злаки — ковила та костриця. Серед квіткових рослин будуть деревій, ромашка, мак, шавлія, дикі види цибулі та інші багаторічники. Це добре знайомі нам дикорослі рослини, які природно пристосовані до місцевих умов», — зазначила садівниця.

Висівати їх планують наприкінці осені.

Міфів про різнотрав'я боятися не варто

Важливо, що у Львові є не лише штучно створені, а й природні різнотравні ділянки. Природні луки збереглися в парку «Знесіння», де вони є частиною природної екосистеми. Там не проводять регулярного косіння, однак періодично видаляють самосів дерев, щоб степова рослинність не заростала. Також природні лучні ділянки є у парку 700-річчя Львова, на «Погулянці», у парку «Залізна Вода» та інших лісопарках Львівської громади.

Оксана Софіянчук додала, що існує чимало міфів про рукотворне різнотрав'я в місті та його вплив на мешканців, і пояснила, чому його не варто остерігатися.

«Часто можна почути, що такі рослини викликають більше алергій. Насправді будь-яка рослина під час масового цвітіння може бути алергеном — і береза, і вільха, і будь-які інші дерева чи трави. Це не причина відмовлятися від озеленення, адже рослини очищують повітря та підтримують біорізноманіття.

Ще один поширений міф стосується кліщів. Їх у різнотравних луках не більше, ніж на коротко скошених газонах. До того ж, у різнотрав'ї живе значно більше комах, серед яких є природні вороги кліщів, що допомагають стримувати їхню чисельність», — наголосила вона.

Переваги лучних газонів над традиційними

У різних країнах Європи вже давно перейшли від традиційних газонів до створення лучних. Їх можна побачити переважно у лісопарках та на великих галявинах. Влаштовують такі луки із різнотрав’я злакових, бобових та осокових рослин.

Як проаналізувала Громадська організація PLATO, за дослідженнями лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, завдяки чому споживають менше води й не потребують настільки частого поливу, як газонна трава.

А також їх коренева система затримує вдвічі більше води, ніж звичайні газонні трави, що є кращим рішенням як у період підтоплень, так і посух.

По-третє, завдяки тому, що лучні рослини до 10 разів вищі за газон, вони краще поглинають пил та шкідливі речовини, що потенційно можуть утворювати смог.

На основі спостережень фахівці визначили: 1 м² різнотрав’я очищує повітря так само ефективно, як п’ятирічне дерево.

Довідково

Науковці кажуть, що відсутність контактів з природою та зменшення біорізноманіття є причиною того, що все більше мешканців міст страждають на алергію та астму. Учені протестували зразки бактерій, відібрані зі шкіри 118 підлітків у Східній Фінляндії та виявили, що ті, хто мешкає в сільській місцевості, є менш чутливими до різноманітних алергенів порівняно з підлітками, які живуть у містах. На підставі досліджень учені зробили висновок про те, що урбанізація та поява порушень імунної системи, яка тягне за собою алергічні реакції, є взаємопов’язаними.