Водна візія Львова 2100: як місто планує управляти дощовою водою та адаптуватися до змін клімату
До обговорення майбутньої стратегії розвитку водних ресурсів запрошують громадськість через спеціальне опитування. Після доопрацювань кінцеву концепцію затвердять на сесії Львівської міської ради.
Керівник управління архітектури департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради Роман Крушельницький наголошує: головна ідея водної візії Львова — зміна самого підходу до води.
«Коли ми говоримо про візію на 100 років, то це не означає, що результатів потрібно чекати століття. Навпаки — такий горизонт дозволяє відійти від постійного реагування на щоденні проблеми й зрозуміти, яким ми хочемо бачити місто в майбутньому. Тоді фокус зміщується на стратегічні цілі: чисту воду, здорові водойми, відновлені струмки та якісне міське середовище. А працювати над цим потрібно вже зараз», — говорить Роман Куршельницький.
Під час роботи над такою стратегією Львів вивчав досвід європейських міст, зокрема данського Орхуса, який багато років реалізовує комплексну водну політику.
«Ми звикли мислити трубами — відвести воду, прокласти мережу, вирішити локальну проблему. Але вода сама по собі не існує. Вона впливає на озеленення, мікроклімат, планування територій, якість громадських просторів, зрештою, на комфорт мешканців. Тому потрібно переходити від технічного мислення до системного», — пояснює керівник управління.
«Не йдеться про те, щоб повністю залишати воду на ділянці. Завдання — уповільнити її рух. Якщо вода затримається хоча б на кілька годин у дощовому саду, резервуарі чи спеціально облаштованій зеленій зоні, це вже суттєво зменшує навантаження на міську систему», — розповідає Роман Крушельницький.
Як це може працювати у Львові
«Умовно ідеальний квартал — той, де кожен елемент працює з водою. Частину опадів затримує зелений дах, частину — внутрішній двір чи спеціальна водойма. Вода не потрапляє одразу в каналізацію, а поступово повертається в природний цикл», — зазначає Роман Крушельницький.
За таким принципом вже давно працюють у багатьох європейських містах. Окремі громадські простори можуть одночасно виконувати функцію спортивного чи рекреаційного майданчика та тимчасового резервуара для накопичення води під час сильних опадів.
«Ми бачили приклади, де під час звичайної погоди це — спортивний майданчик, а під час зливи він тимчасово накопичує воду. Після завершення дощу вода поступово відводиться і простір знову використовується за своїм призначенням», — розповідає посадовець
Також важливу роль має спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє створювати цифрову модель міста та прогнозувати рух дощових вод залежно від інтенсивності опадів.
«Фактично це дає можливість побачити, куди вода тече природним шляхом, де накопичується і які території ризикують бути підтопленими. Тоді рішення приймаються не інтуїтивно, а на основі конкретних розрахунків», — пояснює Роман Крушельницький.
За його словами, такі інструменти допомагають не лише реагувати на проблеми, а й запобігати їм ще на етапі планування нових кварталів або реконструкції міських просторів.
Утім, як наголошують в управлінні архітектури, реалізація водної візії передовсім повинна починатися з формування нового ставлення до води.
«Як на мене, першим кроком має бути просвіта. Освітні процеси необхідно запускати вже зараз. Діти, молодь, забудовники, мешканці — абсолютно усі мають розуміти, що вода є ресурсом, а не чимось безмежним і само собою зрозумілим. Досвід європейських міст показує, що дитина, яка розуміє цінність води, зовсім по-іншому ставиться до її використання в дорослому житті», — додає посадовець.
Зміни потребують часу та інвестицій
Перші результати водної стратегії можуть бути помітними значно швидше завдяки новим підходам до забудови, управління дощовими водами та відновлення природних водних систем.
«Ми не можемо просто взяти чужу практику і перенести її у Львів. Ми взяли методику, подивилися на кращі практики та адаптували їх до наших умов. У нас свої виклики, свої особливості міста і свої пріоритети. Саме тому водна візія Львова буде унікальною», — резюмував Роман Крушельницький.
Від стратегії до практики: елементи водної візії вже зараз
Попри те, що реалізація водної візії Львова розрахована на десятки років, окремі її принципи місто вже поступово впроваджує. Одним із таких рішень є дощові садки. Це елемент сучасної системи управління дощовими водами, який допомагає затримувати опади, зменшувати навантаження на каналізацію.
Вони сприяють зменшенню ефекту теплового острова, утримують дощову воду та допомагають місту краще справлятися з інтенсивними опадами. У разі комплексного впровадження такі рішення можуть також забезпечити економію бюджетних коштів, адже зменшують обсяг дощової води, яка потрапляє до системи очищення.
У Львові вже є дощові садки у парках «Горіховий гай», Замарстинівському, імені Папи Римського Івана Павла II та в парку Івана Франка. «Останні роки характеризуються спекотними літами та інтенсивними опадами, що є прямими наслідками змін клімату. За короткий час може випадати велика кількість дощу, а потім настають тижні безперервної спеки. Водночас ця вода є надзвичайно цінною, особливо для парків із віковими деревами, багаторічними рослинами та кущами.
Одним із рішень є дощові садки — спеціальні ділянки, які затримують воду, покращують мікроклімат і підтримують біорізноманіття, оскільки інтенсивні опади створюють значне навантаження на колектори та каналізаційну систему», — пояснила заступниця керівниці управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Оксана Луцко.
До обговорень запрошують громадськість
Зауважимо, нещодавно ЛМКП «Львівводоканал» разом із Львівською міською радою представило першу редакцію проєкту «Водна Візія Львова 2100» фахівцям, науковцям та мешканцям міста. З текстом візії можна ознайомитися за посиланням.
«Данська модель довела, що питання питної води, каналізування, дощових вод, природи та міського планування необхідно розглядати не окремо, а як єдину систему. У Львові цей підхід адаптували до місцевих умов, сформувавши сім тематичних напрямів. Роль Львівводоканалу полягає не лише в організації процесу, а й у практичній реалізації рішень, закладених у Водній візії.
Підприємство забезпечуватиме модернізацію систем водопостачання та водовідведення, зменшення втрат води, цифровізацію управління мережею та адаптацію критичної інфраструктури до кризових ситуацій.
Окремими пріоритетами є захист підземних водозаборів, модернізація каналізаційних очисних споруд, повторне використання ресурсів зі стічних вод та інше. Ці напрямки є складовою інтегрованого управління всім водним циклом міста», — пояснив Володимир Білинський, заступник головного інженера ЛМКП «Львівводоканал».
Тепер розпочався наступний важливий етап — відкрите громадське обговорення. Автори запрошують залишити свої коментарі й пропозиції. Форма для подання коментарів та пропозицій.
До кінця цього року водну візію Львова 2100 мають затвердити на пленарному засіданні Львівської міської ради.