До повномасштабного вторгнення капітан медичної бригади одного з бойових підрозділів Збройних Сил України Іван Мелець працював лікарем-анестезіологом у лікарні святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання Львова. Зараз він служить в одній з гарячих точок на передовій.
Ще у 2009 році Іван Мелець обрав шлях військового медика. Та тоді він ще не знав, що Україна – на порозі великої війни, у якій йому доведеться поєднати дві свої найбільші пристрасті – медицину та служіння Батьківщині. П’ять років Іван служив та набирався досвіду від військових медиків у шпиталях на Донеччині та Луганщині. Після завершення контракту встиг попрацювати у цивільних лікарнях Києва та Львова два роки. А з початком повномасштабної війни добровольцем пішов на фронт – уже капітаном медичної бригади.
«Ця війна – зовсім інше, ніж усе те, що я бачив раніше. Зараз моя бригада працює зовсім близько до лінії зіткнення, і просто де доведеться – у підвалах, закинутих хатах, бліндажах», - пояснює лікар.
У 90% його пацієнтів – мінно-вибухові, осколкові поранення. Польовий шпиталь, де служить лікар, дуже потужний: тут працюють хірурги, фельдшери, молодший медичний персонал, в мініреанімації є апарати ШВЛ з моніторами тощо. Щоб отримати для порятунку людей усе, що потрібно, команда доклала багато зусиль.
Лікар служить в одній з гарячих точок на Харківському напрямку. Він нагороджений відзнакою Командувача об’єднаних сил за героїчні вчинки у боротьбі з російськими окупантами, знаком пошани Міноборони та президентською медаллю за мужність та самовідданість під час порятунку життів. Сили та наснаги Іван Мелець черпає від рідних – вдома на нього чекає кохана дружина та трирічна донечка.
