Львівська мерія: має бути державна підтримка родин важкопоранених військових, які проходять тривале лікування

У зверненні Гнат Герич наголосив, що для багатьох родин війна не закінчується після евакуації пораненого військового з фронту — вона продовжується у медичних закладах. Адже дружини, матері, сестри та інші близькі люди допомагають військовим після ампутацій, тяжких поранень кінцівок, черепно-мозкових травм, втрати зору, складних опіків. Тому часто вони змушені покинути звичне життя й цілодобово перебувати поруч із пораненим, бути головною опорою для нього впродовж місяців та навіть років.
«Саме любов, підтримка та щоденна турбота родини часто стають вирішальними чинниками успішної реабілітації та повернення військового до повноцінного життя. Тисячі дружин і матерів поранених захисників залишаються без роботи, без доходу та належних механізмів соціального захисту. Це питання є загальнонаціональним і стосується кожної громади, адже кількість військових, які потребують тривалої реабілітації після важких поранень, зростає.
В Україні вже існують механізми підтримки осіб, які здійснюють догляд за людьми з інвалідністю, держава визнає важливість такої праці та передбачає підтримку. Натомість родини важкопоранених військовослужбовців, які щоденно виконують аналогічну, а часто й значно складнішу функцію догляду, залишаються поза увагою державної політики», — йдеться у зверненні.
Відтак, депутати пропонують:
– на державному рівні розробити і запровадити комплексну систему підтримки рідних важкопоранених військовослужбовців, які здійснюють постійний догляд під час лікування та реабілітації;
– на законодавчому рівні визначити правовий статус особи, яка здійснює тривалий догляд за важкопораненим військовослужбовцем, зокрема дружини, чоловіка, матері, батька чи іншого близького родича;
– передбачити механізм державної фінансової підтримки для осіб, які змушені залишити роботу або суттєво обмежити трудову діяльність у зв’язку з необхідністю постійного догляду за важкопораненим військовим;
– розглянути можливість запровадження державної послуги асистента з догляду або інших форм професійної підтримки для родин важкопоранених військовослужбовців — за аналогією до механізмів підтримки, які вже діють для окремих категорій осіб з інвалідністю;
– забезпечити зарахування періоду здійснення догляду за важкопораненим військовослужбовцем до страхового стажу особи, яка здійснює догляд;
– розглянути можливість поширити на членів сім’ї, які здійснюють догляд у медичних та реабілітаційних закладах за важкопораненими військовослужбовцями, дію державних програм підтримки;
– доручити Кабінету Міністрів України спільно з Міністерством у справах ветеранів України, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерством охорони здоров’я України напрацювати та подати на розгляд Верховної Ради України необхідні законодавчі зміни для впровадження цих механізмів підтримки.
«Поруч із кожним воїном, який вчиться жити після важкого поранення, є людина, яка щодня допомагає йому зробити цей крок. Сьогодні ці дружини, матері та родини несуть не менший тягар війни. Вони відмовляються від роботи, звичного життя, власних планів та добробуту заради того, щоб їхній чоловік, син чи батько мав шанс повернутися до життя. Закликаємо Вас розглянути це як один із пріоритетів державної ветеранської та соціальної політики», — йдеться у зверненні.