Львівська поліклініка — допомога за 24 години: яким був перший місяць роботи у новому форматі

«Для нас ця реформа — не про формальні зміни вивісок чи графіків. Це про іншу якість міської медицини, де людина не залишається сам на сам зі своїм питанням і не мусить шукати, де їй допоможуть. Система має бути організована так, щоб допомога була ближчою, зрозумілішою і доступнішою. Саме тому ми запровадили чіткий стандарт: консультація чи прийом мають бути максимально наближені в часі до звернення пацієнта. І саме тому місто пішло на ширшу трансформацію поліклінічної ланки», — зазначає заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич.

За її словами, важливо, що останні рішення міської ради щодо приєднання поліклінік до медичних об’єднань фактично завершили цей етап трансформації. Відтак усі ці установи починають працювати у новому форматі — як частина великих медичних систем, які з часом мають стати клініко- та лікувально-діагностичними центрами.

Що показав перший місяць: звернень стало більше

Мешканці справді почали активніше користуватися амбулаторно-поліклінічними послугами. У березні 2026 року у міських поліклініках Львова загалом зафіксували 292 879 прийомів. Для порівняння: у лютому цього року загальна кількість таких прийомів була приблизно на 40 тисяч меншою. Тобто лише за місяць кількість звернень зросла на 15%.

Якщо ж порівнювати березень цього року з березнем 2025-го, то є ще одна важлива тенденція. Торік у березні в амбулаторно-поліклінічних закладах Львова загалом було 306 021 прийом, з яких 162 282 — у лікарів первинної ланки, а 122 145 — у вузьких спеціалістів. Цього року у березні загальна кількість прийомів дещо менша — 292 879, з яких 144 169 — у лікарів первинної ланки, а 128 775 — у вузьких спеціалістів.

Це означає, що загалом кількість прийомів зменшилась приблизно на 13,1 тис., або на 4,3%, але при цьому кількість консультацій у вузьких спеціалістів зросла на 6,6 тис., або на 5,4%. Натомість звернення до первинної ланки зменшилися на 18,1 тис., або на 11,2%.

Фактично це свідчить не про перевантаження системи, а про зміну структури звернень. Люди менше «ходять по колу» і частіше отримують саме ту допомогу, яку потребують. Тобто система почала працювати більш прицільно, а навантаження перерозподіляється не хаотично, а предметно. Приєднання поліклінік до медичних об’єднань також сприяє спрощенню маршруту пацієнта: кожне медичне об’єднання пропонує замкнутий цикл діагностики і лікування, де пацієнта скеровують на обстеження в межах єдиного закладу.

У місті щодня моніторять ситуацію і бачать: можливість запису є

Управління охорони здоров’я Львова щодня отримує поденні звіти з медичної інформаційної системи щодо можливості запису до лікарів, зокрема і до вузьких спеціалістів. Саме ці дані дають змогу бачити реальну картину: де є вільні місця, де зростає навантаження, а де заклад уже треба підсилювати додатковими рішеннями.

«Ми щодня моніторимо статистику і бачимо, що по більшості категорій можливість запису є. У тому числі йдеться про наступну добу. Наприклад, якщо взяти п’ять найбільш затребуваних спеціальностей, серед яких кардіолог, отоларинголог, невролог, ендокринолог, офтальмолог, то в середньому ми бачимо близько 10% вільних слотів на наступний день. Тобто система має ресурс, щоб приймати пацієнтів, і цей ресурс ми постійно відстежуємо», — пояснює керівниця управління охорони здоров’я Марта Матюшко.

Де запис вільніший, а де система відчуває найбільше навантаження

Загальна картина станом на кінець березня показує, що доступність запису до лікарів суттєво залежить від спеціальності.

Найкраща ситуація — там, де йдеться про «первинку» і базові амбулаторні напрямки. Наприклад, у місті активними були 156 із 390 ресурсів сімейних лікарів, 22 із 66 ресурсів терапевтів, 19 із 59 ресурсів педіатрів та 64 із 117 ресурсів акушерів-гінекологів. Тобто саме первинна ланка, педіатрія та гінекологія мають відчутно кращу доступність для запису.

Складнішою є ситуація там, де йдеться про вузьких спеціалістів і частину діагностичних напрямків. По багатьох спеціальностях активних слотів небагато, а по окремих — їх не було. Це стосується, зокрема, частини вузьких дитячих спеціалістів, окремих імунологічних, гематологічних, нефрологічних та деяких реабілітаційних напрямків.

Так само не високою є доступність по окремих діагностичних послугах. Наприклад, для лікарів з ультразвукової діагностики активними були 7 із 99 ресурсів.

У міськраді наголошують: ці цифри треба оцінювати не як ознаку збою, а як показник тих напрямків, які потребують додаткового кадрового та організаційного підсилення. Саме тому зараз перебудовується робота на рівні самих поліклінік.

Фінансова підтримка: місто готує окрему програму для медиків

Окремо у Львові готують рішення про фінансову підтримку працівників поліклінік, адже новий формат роботи — з довшим графіком, прийомами у вихідні та більшим навантаженням — потребує не лише організаційних змін, а й підсилення команд.

За словами заступниці міського голови Ірини Кулинич, за підсумками березня місто проаналізує фінансові показники роботи закладів і вже у квітні винесе на розгляд сесії міської ради відповідну програму підтримки медичних працівників.

Водночас, і зараз місто суттєво підтримує поліклініки через окремі програми: у 2022−2025 роках на це спрямували понад 327 млн грн — на пільгові медикаменти, лікування складних захворювань, медичні вироби та стабільну роботу закладів. У міськраді наголошують: якщо ми очікуємо від системи швидкості й якості, вона має мати для цього ресурс — і кадровий, і фінансовий.

Попереду — наступний етап: робота у складі медоб’єднань і нова якість маршруту пацієнта

Нинішні зміни — це лише частина ширшої трансформації міської медицини. Після рішень сесії міської ради поліклініки вже увійшли до складу територіальних медичних об’єднань. Зараз тривають завершальні організаційні процеси.

Йдеться про те, що поліклініки поступово перестають бути окремими установами і стають частиною єдиної медичної мережі — як клініко- та лікувально-діагностичні центри. Це означає не лише зміну структури, а й інший рівень взаємодії між лікарями, діагностикою, стаціонаром і реабілітацією.

В усіх поліклініках міста тривають зміни і на рівні простору: оновлюють перші поверхи, рецепції, зони очікування, щоб вони відповідали новому формату роботи — більш відкритому, зрозумілому і зручному для пацієнта. А також з дотриманням доступності та безбар’єрності.

У підсумку це буде більш чіткий і короткий маршрут для людини: від сімейного лікаря до вузького спеціаліста, до обстежень, стаціонарного лікування чи реабілітації в межах однієї системи. І, що не менш важливо, — можливість краще координувати між собою всі рівні допомоги, щоб пацієнт не губився між установами, а отримував послугу швидко і без зайвих бар’єрів.

Медична гаряча лінія теж стала частиною змін

Окремим елементом нового формату залишається медична гаряча лінія на базі 15−80. Завдяки їй видно, де саме в системі є найбільше напруження, які послуги викликають найбільше запитань у людей і де потрібне додаткове втручання.

«Для нас важливо не лише дати людині номер, куди можна зателефонувати. Важливо, щоб цей контакт справді допомагав: підказував маршрут, пояснював, що робити далі, фіксував питання, які потребують реагування. Медична лінія саме так і працює — як точка зворотного зв’язку між мешканцем і системою», — каже директорка департаменту гуманітарної політики ЛМР Валентина Бартошик.

За березень на медичну гарячу лінію надійшло 602 дзвінки та зареєстровано 130 звернень.

Що важливо пам’ятати мешканцям

Із 2 березня міські поліклініки Львова працюють за новими правилами. Ключова зміна полягає в тому, що пацієнт отримує консультацію сімейного або чергового лікаря, а також базові обстеження у максимально короткий термін — за 24 години від моменту звернення.

Поліклініки також працюють за довшим графіком: у будні — з 08:00 до 20:00, у суботу — з 09:00 до 15:00, у неділю — з 09:00 до 14:00. Для мешканців діє окрема медична лінія на базі 15−80, де можна отримати консультацію, пояснення щодо маршруту пацієнта або залишити звернення, якщо виникають проблеми з доступом до безоплатної допомоги.