Львівська поліклініка — медицина за 24 год: що думають про зміни у Львові медичні експерти

Відповідь на виклики війни

Сьогодні медична система працює в умовах підвищеного навантаження — це відчувають і лікарі, і пацієнти. Тому рішення змінити формат роботи поліклінік у Львові є відповіддю на нові виклики.

«З початком війни навантаження на амбулаторну ланку значно зросло, зокрема через внутрішньо переміщених українців. Відповідно, зріс і час очікування на консультацію до лікарів та на базові обстеження. Тому ініціатива міста зробити медичну допомогу доступнішою — це правильне управлінське рішення, і це відповідь на реальні потреби людей в теперішніх умовах», — зауважує Ірина Микичак, радниця міністра охорони здоров'я України.

Водночас, за її словами, новий формат роботи львівських поліклінік — це добра нагода розвинути у громаді культуру турботи про здоров'я та можливість скористатися державними програмами, зокрема щодо профілактики захворювань та забезпечення ліками.

«Це можливість нарешті знайти час для себе і свого здоров’я і пройти, наприклад, безоплатний скринінг „40+“ — комплексне обстеження для людей віком від 40 років, яке дозволяє виявити серйозні захворювання на ранніх стадіях.

Також можна скористатися нагодою і, скажімо, на вихідних піти до лікаря за рецептом, щоб за програмою „Доступні ліки“ отримати необхідні препарати безкоштовно або з невеликою доплатою. Дуже багато людей про це не знають і не отримують безоплатно те, на що мають право», — додає Ірина Микичак.

Коли система працює для людини

Черги до лікарів, труднощі з проходженням базових обстежень і відчуття безпорадності — поступово відходять у минуле. Перехід до людиноцентричної моделі медицини — це крок у потрібному напрямку, — переконана Світлана Когут, деканка факультету наук про здоров’я УКУ.

«Консультація протягом 24 годин, прийом у вихідні, „гаряча медична лінія“ — це про повагу до людини. Система починає підлаштовуватися під пацієнта, а не навпаки. Важливо, що йдеться не лише про організаційні зміни, а й про зміну самої філософії медицини — на більш сервісну, доступну і гідну для пацієнта», — наголошує Світлана Когут.

Швидкість і психологічний комфорт

У той час як за кордоном на консультацію лікаря часто доводиться чекати тижнями або навіть місяцями, у Львові її можна отримати вже впродовж 24 годин: запис без зайвої тяганини, зрозумілий маршрут пацієнта і можливість пройти обстеження без довгих затримок. Окрім максимальної доступності до медичних послуг, Андрій Базилевич, президент Світової федерації українських лікарських товариств, відзначає ще й психологічний комфорт від нововведень.

«За кордоном є практика, коли пацієнт довгий час очікує своєї черги до лікаря. Вона є офіційною, централізованою, і ніхто не може її порушити. Залежно від країни і від спеціалізації лікаря, ця черга може тривати від 1 до 2 тижнів до 1–2 місяців, а то й більше. Для пацієнта невідомість та очікування — це завжди стрес. Коли людина чекає тижнями, вона виснажується емоційно. Звісно, можна не чекати у цій черзі, а звернутися до приватних лікарів, але це дорого. Тому можливість отримати у Львові обстеження і консультацію вже наступного дня — це не лише про зручність, а й про психологічний комфорт», — зазначає Андрій Базилевич.

За його словами, новий стандарт роботи поліклінік також змінює поведінку пацієнтів. Якщо раніше у вихідні чи ввечері люди часто викликали «швидку» через проблеми зі здоров'ям, то тепер вони мають альтернативу — звернутися до лікаря в поліклініці.

«Я вважаю, що ці зміни допоможуть зменшити навантаження на „швидкі“. Відсіюються непрофільні недоречні виклики, і „швидка“ приїжджатиме на виклик швидше і надаватиме допомогу, тим, хто її екстрено потребує», — переконаний експерт.

Міжнародна оцінка

Світовий досвід підтверджує: сильна медицина починається не з лікарень. Базою будь-якої медичної системи є первинна медична допомога — наголошує відомий британський нейрохірург, письменник Генрі Марш, який цими днями перебував у Львові.

«Первинна медична допомога є значно важливішою, ніж лікарняна. Саме тут вирішується більшість проблем зі здоров’ям. Лікарні — це дуже дорого. Тому зміни в первинній допомозі — непогана ідея», — коментує Генрі Марш.

Цифри, які говорять самі за себе

HELSI, найбільша в Україні медична інформаційна система, щомісяця реєструє у Львівській громаді близько 50 тисяч онлайн-записів на прийом. Загалом цим сервісом, хоча б раз у рік, користується 1 мільйон пацієнтів громади. HELSI постійно моніторить ситуацію у Львові із записами до лікарів і підтверджує можливість консультації «на завтра».

«Цифри показують, що, по суті, у Львові доступ до лікарів у більшості спеціалізацій можливий від сьогодні на завтра, якщо є така потреба у пацієнта. Так, цей лікар може не знаходитися у найближчій поліклініці, але технічно доступ можливий. Кардіолог, ендокринолог, невролог, офтальмонолог, ЛОР, гінеколог, уролог — до них без проблем можна записатися з сьогодні на завтра.

Дуже вузькі спеціальності потребують підсилення. Наприклад, дитячий дерматовенеролог, дитячий кардіолог, гематолог, а також гастроентеролог.

Загалом, організація надання медичних послуг у Львові, якщо порівнювати з іншими містами, вища за середній рівень за рахунок правильних управлінських рішень», — говорить директор з впровадження сервісу HELSI Андрій Сліпуха.

Підтримка медиків

Попри позитив, експерти одностайні: зміни у роботі львівських поліклінік не можуть триматися лише на ентузіазмі лікарів та медичних працівників. Вони потребують гідної оплати праці, зрозумілих і комфортних умов роботи та підсилення команд. Тому, переконані опитані експерти, аби новий формат роботи поліклінік був ефективним і відповідав інтересам обох сторін — місту слід шукати додаткові кошти та нові кадри. Щодо останнього, вони пропонують залучати лікарів-інтернів, а також досвідчених медиків, котрі на пенсії, але готові працювати на контрактній основі.

Радниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак наголошує, що дуже важливо, впроваджуючи зміни у поліклініках, не перевантажувати лікарів — сімейних і вузьких спеціалістів, які й так багато працюють. Щоб уникнути ризиків невдоволення.

«Окрім лікарів-інтернів та лікарів-пенсіонерів, до прийому людей, зокрема й у вихідні дні, можна залучати лікарів, які працюють у стаціонарах (а їх є достатньо у медзакладах), які не мають сильного навантаження. Це дозволить збільшити кількість вузьких спеціалістів. А враховуючи, що зараз поліклініки приєднують до ТМО — це взагалі не проблема.

Також, я вважаю, треба залучати головних лікарів і адміністрацію медичних закладів до прийому пацієнтів. Це дасть елемент справедливості, бо лікарі з поліклінік, які є достатньо навантажені — побачать, що вони не є „другосортні“ для колективу, що є соціальна справедливість, і лікарі зі стаціонару, і керівництво закладів також працюють у вихідні», — пояснює Ірина Микичак.

Ще одна додаткова мотивація для лікарів у поліклініках — давати їм вихідний серед тижня, якщо вони працюють у суботу та неділю. Така практика є в багатьох європейських країнах. Таким чином лікарі зможуть відпочити і приділити час собі і своїм рідним.

Місто готує окрему програму фінансової підтримки медичних працівників

Місто розуміє свою відповідальність, а тому готує окрему програму фінансової підтримки саме для оплати праці медиків. Водночас важливо приймати ці рішення на основі реальних даних — пояснює заступниця міського голови Львова з гуманітарних питань Ірина Кулинич.

«Зараз ми аналізуємо, як система відпрацює перший місяць — березень: де є навантаження, які є виклики, що потрібно скоригувати. І вже на основі цих результатів будемо приймати фінальні рішення щодо обсягів і механізмів фінансової підтримки.

Ключове завдання зараз — зробити систему більш зручною для пацієнта і справедливою для медиків. Зокрема, ми говоримо про підвищення оплати праці реєстраторів, адже це перша точка контакту з пацієнтом, і вона має бути якісною.

Також принципово важливо, щоб у нових умовах не зменшилася заробітна плата лікарів. Якщо є понаднормова робота — вона має бути оплачена.

Але головне — позиція міста чітка: ми не лише змінюємо систему, а й забезпечуємо її ресурсом», — зауважила Ірина Кулинич.

За словами посадовиці, місто уже кілька років системно інвестує кошти у підтримку поліклінік — як продовження комплексної медичної реформи зі створення якісних клініко-діагностичних центрів. Йдеться не лише про зміни в організації роботи, а й про реальні ресурси для розвитку закладів.

Так, зокрема, упродовж останніх років місто підтримувало поліклініки через ремонти, оновлення просторів та закупівлю обладнання. І ця підтримка продовжується.

Новий формат медицини вже зацікавив інші міста

Новий підхід у роботі львівських поліклінік уже привернув увагу інших міст України. Як розповіла керівниця управління охорони здоров’я Львова Марта Матюшко, колеги з різних регіонів активно цікавляться, як саме вдалося організувати таку систему і чи вистачає для цього ресурсів.

«Коли Львів прийняв це рішення, у той же день наше управління охорони здоров’я отримало чимало дзвінків з інших міст заходу України, зокрема з обласних центрів. Колеги цікавилися, у чому суть рішення, як саме ми плануємо його реалізувати, чи вистачить для цього кадрового ресурсу.

Багато хто зізнавався, що у їхніх містах наразі немає можливості організувати роботу поліклінік так довго, і тим більше у вихідні. Тому для нас це ще й певна відповідальність — показати, що така модель доступної амбулаторної допомоги може працювати на практиці», — наголошує Марта Матюшко.

За її словами, все більше львів’ян вже відчувають переваги нової моделі — поліклініки працюють довше, лікарі приймають у вихідні, а консультацію чи базові обстеження можна отримати впродовж 24 годин. Це означає просту, але важливу річ: медична допомога стає швидкою, передбачуваною і ближчою до людини. І якщо цей підхід справді закріпиться, Львів може стати прикладом того, як навіть у складний час можна будувати медицину, в центрі якої — людина.

Нагадаємо, що змінилося для мешканців

Ключова зміна — чіткий часовий стандарт доступу до лікаря: прийом або консультація сімейного лікаря чи лікаря вузької спеціалізації, а також планові обстеження за електронним скеруванням — протягом 24 годин від часу звернення.

Якщо сімейний лікар тимчасово недоступний, пацієнта скеровують до чергового лікаря, який зобов’язаний надати консультацію або допомогу у цей же термін.

Також у всіх закладах працюють кабінети невідкладних станів із забезпеченням УЗД-обстеження та рентгенографії.

Поліклініки працюють за довшим графіком:

• у будні дні: з 08:00 до 20:00  (на годину довше, ніж раніше);
• у суботу: з 09:00 до 15:00  (прийматимуть і сімейні лікарі, і вузькі спеціалісти);
• у неділю: з 09:00 до 14:00  (прийом сімейних лікарів).

Окрема медична гаряча лінія міста

На базі «Гарячої лінії міста», за номером 1580, з початку березня працює Окрема медична гаряча лінія, де фахівці можуть фахово проконсультувати, підказати алгоритм дій або зафіксувати звернення щодо доступності безоплатної допомоги.

Як розповіла директорка департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Валентина Бартошик, за період роботи «медичної гарячої лінії» з 2 по 17 березня надійшло 362 дзвінки, з них 120 звернень були зареєстровані та передані в роботу. Мешканці телефонують з питань, які їх цікавлять, але немає ажіотажу чи колапсу з приводу нового формату роботи медицини міста.

«Ми окремо аналізуємо роботу „медичної гарячої лінії“, бо це важливий індикатор того, як система справляється з навантаженням.

Якщо подивитися глибше, бачимо дуже показову картину: наприклад, 13 березня у поліклініках міста надали близько 12 тисяч медичних послуг, а на „гарячу лінію“ було лише 30 дзвінків. Це означає, що система працює, і більшість питань вирішується безпосередньо в закладах.

Звісно, люди звертаються — і це нормально. Але жодного колапсу чи ажіотажу немає. Навпаки, ситуація контрольована, і ми бачимо, що новий формат роботи поступово стабілізується», — зауважила Валентина Бартошик.

Медична лінія працює за графіком:

• у будні дні: з 08:00 до 20:00;
• у суботу: з 09:00 до 15:00;
• у неділю не працює.

Довідково

Загалом у Львові працює 447 сімейних лікарів, 27 терапевтів та 24 педіатри, а вузьких спеціалістів — 625. Торік мешканцям надали понад 4 млн консультацій на амбулаторно-поліклінічній ланці, з них майже 700 тис. — дітям.