Львівські медики провели перше в західних регіонах України дитяче ендопротезування

Пацієнтка – львів’янка Христина Герус. У 10-річному віці дівчинка впала і зламала тазову кістку. Та під час обстеження лікарі виявили ще серйознішу проблему – юнацький епіфізеоліз голівки стегнової кістки. Це означає, що голівка зісковзнула з шийки в зворотному напрямку і продовжувала з’їжджати все далі і далі. Діти з таким діагнозом стають кульгами.

Щоб не допустити цього, хірурги прооперували дівчинку, поставили голівку стегнової кістки на своє місце та зафіксували шурупами. Але через рік після операції виникли ускладнення.

«Ми виявили асептичний некроз голівки стегнової кістки. Це рідкісне ускладнення, яке трапляється лише у 15% прооперованих дітей. Через те, що голівка тривалий час постійно з’їжджала, судини, що її живлять, сильно травмувались і голівка почала розпадатись. Це призвело до того, що почалася затримка в рості правої (прооперованої) ноги. Ми знали, що коли Христина виросте і ріст кісток зупиниться, їй треба буде подовжувати ногу», - розповідає Галина Гачкевич, завідувачка ортопедо-травматологічного відділення лікарні святого Миколая Першого медоб'єднання Львова.

Коли Христині було 13 років, різниця в довжині ніжок уже не дозволяла нормально ходити. Тоді дівчинці прописали спеціальне ортопедичне взуття. Дитина комплексувала, часто ловила на собі погляди і навіть якийсь час відмовлялася виходити на вулицю. А у 17 років права нога Христини вже була коротшою за ліву аж на 7 см. І скорегувати цю ваду могла лише дороговартісна операція.

Одного дня Христина отримала повідомлення, у яке довго не могла повірити: «Можемо безоплатно зробити операцію. Приїздіть!». Ортопеди-травматологи дитячої лікарні святого Миколая разом із колегами з Польщі виконали ендопротезування. Такого втручання дітям у західних областях уУкраїни ще не робили.

Команда лікарів замінила пошкоджені голівку та кульшову западину на титанові імплантати. Окрім цього, у голівку вставили спеціальну ніжку, яка допомогла подовжити кістку і виправити різницю в довжині.

Після операції розпочалася реабілітація. Разом з фізичним терапевтом Христина розробляє та вчиться навантажувати праву ногу. І вже за тиждень після ендопротезування дівчина зробила свої перші кроки без милиць – на рівних ногах. Тепер вона може жити повноцінно.

За 7 років лікування Христинка та лікарі стали дуже близькими. На знак вдячності дівчина подарувала завідувачці відділення картину. «Я намалювала наше фото, яке ми з Галиною Олександрівною зробили після операції. Світлина може зникнути, а малюнок – це назавжди, з датою і підписом», - розповідає Христина та показує синьо-жовтий браслет, який теж зробила власноруч. Такі вона подарувала фізичному терапевту, анестезіологу та польським лікарям, які допомогли здійснити її мрію.