Перейти до основного контенту
9°
Похмуро
17 жовтня 2026
Субота
9°
Похмуро
Вдень
8°
Похмуро
Вночі
8°
Похмуро
18 жовтня 2026
Неділя
9°
Похмуро
Вдень
10°
Похмуро
Вночі
9°
Похмуро
19 жовтня 2026
Понеділок
8°
Похмуро
Вдень
8°
Похмуро
Вночі
9°
Похмуро
20 жовтня 2026
Вівторок
9°
Дощ, Похмуро
Вдень
10°
Похмуро
Вночі
7°
Дощ, Похмуро
21 жовтня 2026
Середа
11°
Похмуро
Вдень
11°
Похмуро
Вночі
9°
Мінлива хмарність
22 жовтня 2026
Четвер
12°
Похмуро
Вдень
13°
Похмуро
Вночі
12°
Похмуро

Мріє знову сісти за кермо: в центрі UNBROKEN допомагають відновитись воїну, який втратив обидві руки

23 вересня 2026, 10:08
Пресслужба ЛМР
51-річний захисник Андрій Оленич з Львівщини втратив обидві руки через приліт ворожого FPV-дрона. Зараз він проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN та пристосовується до життя без верхніх кінцівок. Його найбільша мрія — знову сісти за кермо автомобіля.
Пацієнт – захисник Андрій Оленич та фізичний терапевт центру UNBROKEN стоять у реабілітаційному залі. Обоє дивляться в камеру й усміхаються. У захисника забинтовані кукси обох рук. Позаду видно різне обладнання для занять.
Пацієнт – захисник Андрій Оленич та фізичний терапевт центру UNBROKEN стоять у реабілітаційному залі. Обоє дивляться в камеру й усміхаються. У захисника забинтовані кукси обох рук. Позаду видно різне обладнання для занять.

Андрій раніше займався будівництвом дахів. Восени 2024 року чоловік поповнив лави ЗСУ й потрапив до 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ», де служив водієм. Цьогоріч у травні Андрій зазнав важкого поранення поблизу селища Олексієва-Дружківки, що на Донеччині.

«Я вивозив хлопців на позицію. Ми їхали, нас чекав „ждун“ — тобто FPV-дрон, і вискочив він практично перед самою машиною. Вже тікати не було можливості, і він залетів у мої двері. Як руки були на рулю, так і відрізало», — пригадує захисник.

До Львова у центр UNBROKEN Андрій потрапив на початку червня. Спершу з ним працювали хірурги: за допомогою VAC-терапії очищували рани на ампутованих кінцівках та остаточно сформували кукси. А вже в липні пацієнт почав активно займатися з фізичним терапевтом. Разом вони працюють над зменшенням контрактур у плечових суглобах, зміцнюють м'язи та радіють кожному позитивному зрушенню.

«Я міг тільки трошки руку припідняти, а тепер майже догори піднімаю. Є результати, і будемо надіятись, що буде ще краще. Я не хочу зупинятися на тому, щоб за мною ходили. Стараюся бути самостійним. Я вже можу похвалитися, що їм сам», — каже Андрій Оленич.

Нині він мріє знову сісти за кермо та поїхати на відпочинок разом зі своєю сім’єю. А прикладом та мотиватором для нього є ментор і ветеран центру UNBROKEN Микола Шот, який зміг знову сісти за кермо після втрати всіх чотирьох кінцівок. Тож Андрій певен, що і йому це під силу.

«Я навіть того не обговорюю — я буду керувати авто, однозначно. Тому що так — ти незалежний, тобі не треба нікого просити. У мене була мрія ще до війни поїхати на Бакоту, я напевно так і зроблю», — ділиться захисник.

Усе це стане можливим після того, як у пацієнта остаточно загояться кукси: тоді він пройде протезування та навчиться користуватися штучними кінцівками.

Нагадаємо, центр НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) на базі Першого медоб’єднання Львова — це унікальне місце, де кожен, хто постраждав від війни, отримує шанс бути врятованим та отримати якісну реабілітацію. З кожним таким українцем там працює мультидисциплінарна команда: хірург, травматолог, протезист, психотерапевт, фахівець із реабілітації. Пацієнт не шукає допомоги за кордоном чи в кількох різних закладах, він отримує її в єдиному центрі.