Найбільша в історії лікарні: у Львові 12-річній дівчинці видалили 4-кілограмову пухлину
Тимоліпому — рідкісну доброякісну пухлину в грудній порожнині — лікарі виявили у дівчинки ще в ранньому дитинстві. Такі новоутворення ростуть дуже повільно і не мають вираженої симптоматики, тож медики роками спостерігали за маленькою пацієнткою. Аж поки пухлина не виросла до кількох кілограмів.
Останніми роками дитина відчувала постійний дискомфорт: їй стало важко ходити, з'явилася сильна задишка. А цієї весни, після перенесення вірусної інфекції, ситуація вже критично погіршилася. Організм виснажився і більше не міг компенсувати навантаження. Коли дихати стало геть важко, батьки зрозуміли: час переходити від спостережень до радикальних дій і звернулися до спеціалістів лікарні святого Миколая.
Коли дівчинка приїхала на консультацію, її стан був важким. На той момент розміри пухлини становили вже 20 на 20 см, а її вага сягнула 4 кг, що складає понад 11% від маси тіла самої дитини.
Гігантська тимоліпома повністю сплющила праву легеню дівчинки, а ліва працювала лише частково. Тож залишилося лише близько 25−30% діючої легеневої тканини. Крім цього, велетенська пухлина критично змістила серце в ліву підпахвинну ділянку та вигнула хребет. Все це — прямі показання до негайного видалення утворення.
Ця операція стала викликом для всієї команди медиків, яка, попри значний досвід, вперше зіштовхнулася з настільки гігантською пухлиною в дитини.
«Це була надзвичайно важка робота для анестезіологів: через стиснення дихальних шляхів та серця апарат не міг самостійно „продихати“ дитину, тож вентиляцію доводилося проводити вручну. Ми, як хірурги, працювали максимально швидко відкритим методом, аби негайно зняти тиск із життєво важливих органів. Щоб дістати утворення такого розміру, довелося розсікти 6 ребер», — розповідає дитячий хірург та медичний директор лікарні святого Миколая Олександр Калінчук.
Відразу після операції стан пацієнтки почав стрімко покращуватися: серце повернулося на своє анатомічне місце, а затиснута права легеня почала розправлятися та відновлювати свої функції. Тож гіпоксія і задишка поступово минають.
Медики прогнозують, що після завершення реабілітації, орієнтовно за 3−6 місяців, дівчинка зможе повернутися до свого звичного способу життя.