Перейти до основного контенту
29°
Похмуро
29 червня 2026
Понеділок
29°
Мінлива хмарність
Вдень
33°
Похмуро
Вночі
26°
Ясно
30 червня 2026
Вівторок
27°
Мінлива хмарність
Вдень
30°
Ясно
Вночі
25°
Ясно
01 липня 2026
Середа
27°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
31°
Похмуро
Вночі
24°
Похмуро
02 липня 2026
Четвер
16°
Дощ, Похмуро
Вдень
14°
Похмуро
Вночі
19°
Дощ, Мінлива хмарність
03 липня 2026
П'ятниця
18°
Мінлива хмарність
Вдень
23°
Похмуро
Вночі
12°
Ясно
04 липня 2026
Субота
16°
Мінлива хмарність
Вдень
19°
Ясно
Вночі
15°
Похмуро

Поранений музикант із Бахмута завершив лікування у центрі НЕЗЛАМНІ мініконцертом

01 липня 2023, 13:26
Марія Демчина
Поранений музикант-любитель із Бахмута щодня грав на піаніно в Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ. А на завершення лікування, аби подякувати, організував мініконцерт для пацієнтів та медиків.

Юрію Гончаренку – 59, і все життя він прожив у Бахмуті. Там працював у міжнародній охоронній агенції, а у вільний від основної роботи час грав на урочистих заходах та в місцевому товаристві незрячих. Любов до музики у Юрія – з самого дитинства.

Звичний для Юрія ритм життя у місті Бахмут змінився, коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії. Чоловік пригадує, що постійні вибухи та ракетні атаки стали буденністю. Більшість сусідів евакуювалися і залишили своїх домашніх улюбленців. Аби вберегти їх від смерті, Юрій забрав 11 собак і котів до себе. Та одного дня, дорогою до магазину, потрапив під атаку ворожих дронів. Уламками йому пошматувало тазостегнову кістку, перебило ноги та сильно контузило: чоловік втратив свідомість.

Отямився чоловік уже в Дніпрі. Тоді згадав про зачинених в клітці тварин. Молив усіх, хто був поруч, зв’язатися з волонтерам, аби ті врятували його чотирилапих. І такі знайшлися та вивезли підопічних Юрія до Києва. Пораненого у Дніпрі кілька разів прооперували та згодом відправили до Львова – до центру НЕЗЛАМНІ. Тут Юрій переніс ще п’ять операцій. А розрадою для нього стало піаніно в реабілітаційному корпусі центру. Відтоді він грав тут щодня.

Чоловік зізнається, що через травму багато композицій підзабув. Однак, коли починає грати, то пальці самі знаходять потрібні клавіші – і звучить мелодія.

«Це терапія пам’яті. Це хобі. Це дух. А коли бачу, що люди звертають увагу, це ще краще», - каже Юрій.

Чоловік мріє далі допомагати чотирилапим та знову мати своє власне піаніно. Адже старе залишилося у зруйнованій домівці в Бахмуті.