Сьогодні у Львові зустрілись люди, життя яких упродовж року врятувала трансплантація

Це була тепла зустріч з особистими історіями, новинами про зміни в житті після операцій та подякою лікарям за другий шанс, а також — про плани й важливість розвитку трансплантології в Україні.

«Є величезна підтримка на рівні держави, бо було вирішено, що українці не мають їхати за кордон, щоб робити трансплантацію. Є підтримка від міністерства, нам швидко зробили ліцензії, і ми швидко почали вчити людей цьому. Повна підтримка від міста — тому що було вирішено, що медицина потребує змін, і це треба робити терміново «на вже».

27 лютого ми отримали дозвіл на трансплантацію, а 29-го — ми вже почали оперувати. Наші українські лікарні і лікарі нічим не гірші, ніж закордонні. Потрібно ще трохи дообладнати наші лікарні, і можна буде робити багато. Думаю, цього року кожна лікарня буде давати операції в геометричній прогресії.

Трансплантація — це звичайна операція, яку мають робити при кожному відділенні: урології, хірургії, судинній хірургії. Це має бути буденна, щоденна робота. Людина має бути захищена. Я вам всім дякую: перш за все, лікарям, і пацієнтам, які повірили українським лікарям і пішли на цю операцію. Трансплантології в Україні бути. Українська медицина розвиватиметься", — зазначив керівник лікарні швидкої медичної допомоги Львова Олег Самчук.

«Я пам’ятаю перший дзвінок від Олега Самчука, це був надранок: «Алло, ми пересадили серце!». Це був шок. Він не попереджав, що планує щось робити, — просто поставив перед фактом. І це, до речі, унікальна здатність мудрих лікарів — просто ставити перед фактом, що все вже відбулося. Це гордість, і радість, і любов — усе разом. Це дуже круто, коли ти є в колі людей, які дають життя. Ви собі не уявляєте, яка швидкодія розуму в хірурга, котрий проводить операцію, — стільки варіантів прораховувати в голові. Це Бог цілує в чоло і дає можливість через людину, через хірурга, дарувати шанс на життя. Коли сьогодні заходили пацієнти, які отримували цю допомогу у Львові, у мене виступали сльози. Це особливий день для мене.

Сьогодні багато різного говорять про медицину. Але міністр Степанов — це перший міністр за історію Львова, який за один рік двічі був у лікарні швидкої допомоги. Досі такого не було. Коли він сьогодні приїхав, Самчук сказав: «А ми сьогодні оперуємо за допомогою робота Da Vinci!», і він як мала дитина тішився.

Коли людина живе своєю роботою, це дає ефект. Ви круті, ви найкращі. Все, що можу, зроблю для вас. Низький уклін всім лікарям", — зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Зустріч відбулась у конгрес-холі «Bankhotel», що на вул. Листопадового Чину, 8. Сюди завітали також лікарі лікарні швидкої медичної допомоги Львова, міський голова Львова Андрій Садовий, представники МОЗ України, які займаються розвитком системи трансплантації, а також міністр охорони здоров'я України Максим Степанов і Оксана Дмитрієва, голова підкомітету Верховної Ради з питань сучасних медичних технологій та розвитку трансплантології. Також на зустріч приїхали Борис Тодуров з Інституту серця та Владислав Закордонець з Інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова, які пліч-о-пліч з львівськими лікарями запускали трансплантологію в лікарні швидкої допомоги.

«У нас одна ціль — отримати трансплантаційну незалежність нашої країни — коли всі українці лікуються вдома нашими лікарями. Це, незалежно від статків, знати, що ти захищений, якщо знадобиться трансплантація. Я впевнено можу сказати, що за три роки ми здобудемо таку трансплантаційну незалежність. Ми вже багато чого зробили. У державному бюджеті на 2021 рік врахована сума, яку ми заклали на трансплантацію: вона в 5 разів більша, ніж була в позаминулому році. Ми чітко врахували, що на трансплантацію нирки ми нікого не будемо відправляти за кордон, що трансплантацію печінки ми можемо робити вдома, що ми точно в цьому році зробимо першу в Україні трансплантацію легень. Ми вже зробили 35 органних трансплантацій — це кожне врятоване життя. А ще я би хотів сказати про людей, які погоджуються, щоби органи їхніх близьких людей були пересаджені людям, які цього потребують, які дають згоду на те, щоб врятувати інших людей. Це дуже мужні вчинки, і ми точно повинні пишатися ними.

Я впевнений, що кількість врятованих життів з кожним роком буде тільки збільшуватись, і дуже дякую всім нашим лікарям, які дають шанс на життя нашим громадянам", — зазначив Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України.

Також на зустріч приїхав особливий гість — львів'янин Любомир. Він — той, хто наприкінці грудня ухвалив найважче в житті рішення — віддати органи мами для трансплантації, щоб четверо інших людей жили. Тож сьогодні він зустрівся із українцями, які отримали серце, печінку і нирки мами, та розповів, чому наважився на таке рішення.

«Моя мама жила за таким принципом, що коли ти щось береш — ти наповнюєш руку, а коли даєш — наповнюєш серце. Я з упевненістю можу сказати, що моя мали упродовж всього свого життя наповняла серце, і я тішуся за пана Віталія, який тепер отримав мамине серце — це серце переповнене надзвичайної жертовної любові. Я безмежно радий, що у моєму рідному місті, моїй рідній Україні відбуваються такі грандіозні речі, що ми даємо шанс для життя — кожен на своєму місці і у свій спосіб. Трансплантація вкрай необхідна. Сьогодні я тут стою як родич донорки — своєї матері, а завтра я можу стати реципієнтом. І така доля може спіткати кожного з нас. Тому я надзвичайно тішуся, що прості українці, мої співгромадяни, можуть жити, що це стає доступним для кожного. Всім дякую, дякую тобі, матусю, яка перестала жити тут, на землі, але продовжуєш жити на небі, давши життя не лише мені з братом, а й іншим людям, які можуть жити і бути носіями добра. Це найдостойніше — помираючи, дати шанс на життя іншим людям», — зазначив Любомир Миколишин.

Зазначимо, вчора люди, яким пересадили органи в лікарні швидкої допомоги, приїхали до Львова. Протягом дня вони взяли участь в тематичній фотосесії, світлини з якої згодом прикрасять стіни відділень трансплантології, а також кардіохірургії і трансплантації серця, які зараз на завершальному етапі капітального ремонту. Також відбулась прогулянка містом.

До слова, лише за один рік в лікарні швидкої допомоги Львова проведено найбільшу в Україні кількість посмертних пересадок. Станом на сьогодні трансплантовано 6 сердець, 2 печінки, 23 нирки, 10 із яких посмертно, а також підшлункову залозу.

Довідка

27 лютого 2020 року клінічна лікарня швидкої медичної допомоги отримала ліцензію на трансплантацію. І вже 29 лютого 2020 в лікарні проведено першу родинну пересадку нирки від мами до сина. Пацієнтом став 36-річний Дмитро Капущенко із Кривого Рогу. Одружений, має двох діток. На діалізі перебував уже вісім років. Останні п’ять — зважувався на трансплантацію. Донор — мама, пані Люба. Ниркова недостатність уже забрала у неї одного сина. Дмитро погодився боротися заради дружини і діток. Рішення про операцію ухвалив, бо повірив лікарям зі Львова.

фото: Роман Балук