Своєю наполегливістю мотивує інших: у центрі НЕЗЛАМНІ завершує відновлення захисник та медик Олександр Ябчанка

Олександру – 43 роки. Він зі Львова і до Революції Гідності був педіатром у місцевій лікарні. З 2014 року активно зайнявся медичною реформою та працював в уряді. Повномасштабне вторгнення застало громадського діяча у рідному Львові. Він без вагань сів у авто і вирушив до столиці. «Я їхав до Києва у той час, коли звідти всі тікали. Я справді думав, що болотні створіння перетворять столицю на ще один Грозний, як це сталось під час російсько-чеченської війни. Я не знав, чи повернусь живим. Але знав, що домовився з друзями – на той час уже зі сформованої групи «Гонор», якщо велика війна почнеться, ми зустрінемось там», – ділиться своїми тодішніми відчуттями Олександр Ябчанка.

Рота «Гонор» долучилася до оборони Києва. Олександр став у підрозділі парамедиком. Столиця вистояла. І вже невдовзі рота добровольців поповнила лави батальйону «Вовки Да Вінчі». Олександр Ябчанка перекваліфікувався спершу в аерозвідника. А згодом, коли «вовки» стали штурмовим батальйоном, прийняв комадування піхотним взводом та разом з побратимами брав участь у найзапекліших на східних рубежах боях. В одному з таких, у серпні 2023 року, отримав третє і найважче поранення.

«Там, на першій лінії, ми звикли бути під постійними обстрілами. Але тоді орки нас накрили так, що зразу декілька наших загинуло, інші отримали поранення. Один з них періодично приходив до свідомості і просто кричав: «Ябчанка, Ябчанка!». Було моторошно. Я повз, тягнучи свого пораненого друга до посадки. І тут – знову «прилітає». Мені осколок попав в ногу. Це був такий сильний запаморочливий біль, якого я ніколи не відчував. Такий, що я не відчув іншого поранення – у плече», – згадує Олександр.

Після евакуації, захисника доправили до найближчого шпиталю, далі – до Харкова, де прооперували. Потім лікувався у шпиталі в передмісті Львова. А вже на реабілітацію приїхав у центр НЕЗЛАМНІ. Пацієнт поступив із переломом правої стегнової кістки в ділянці колінного суглоба, в результаті чого утворилась контрактура коліна, тобто обмеження рухливості суглоба.

Понад три місяці спеціалісти з фізичної реабілітації центру НЕЗЛАМІНІ працювали з Олександром. Він проходив групові та індивідуальні заняття, поступово збільшуючи силу м'язів, що атрофувались через тривале знерухомлення, та амплітуду рухів коліна.

«Це такий боєць, який має мету чим швидше повернутись на передову, тому дуже активно над собою працює. Його наполегливість та цілеспрямованість, попри біль та дискомфорт, дуже мотивують інших пацієнтів. За ці кілька місяців він повністю відновив функцію згинання коліна і вже не просто ходить, а пробує бігати», – відзначає фізичний терапевт Олександр Антонов.

Нещодавно Олександра Ябчанку призначили командиром роти «Гонор». Тож він завершує реабілітацію і готується знову боронити свою землю. Також Олександр зголосився стати амбасадором Національного реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ.  

Довідка

Національний реабілітаційний центр НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) – це унікальне місце, де дорослі та діти, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Це реконструктивна хірургія, ортопедія і роботичне протезування. Постраждалим не лише встановлюють протези, тут їх виготовляють. Також у центрі займаються фізичною, психологічною та психосоціальною реабілітацією постраждалих військових та цивільних. Мета центру – аби люди з воєнними травмами не мусили їхати на лікування за кордон, а рятувати, протезувати, реабілітувати їх можна було в Україні.

Сайт проєкту: https://unbroken.org.ua/

Реквізити для пожертв: https://unbroken.org.ua/donate.html