Три поранення, ампутація і незламне бажання захищати країну: як 29-річний захисник втретє відновлюється в центрі UNBROKEN

Володимир вже понад 10 років у ЗСУ. Перший контракт підписав у 18. Хлопець взяв приклад зі старшого брата та дядька, які стали на захист України роком раніше — у 2014-му, як тільки розпочалася російсько-українська війна.

Бойовий шлях Володимира розпочався на Маріупольському напрямку — стрільцем у складі 21-го окремого мотопіхотного батальйону. За рік чоловік отримав своє перше поранення — кульове. Згодом опанував фах навідника-артилериста та продовжив службу в 40-ій окремій артилерійській бригаді. У її складі й зустрів повномасштабне вторгнення і пізніше брав участь у Харківському контрнаступі. Опісля Володимир опанував ще один фах — оператора важкого дрона-бомбардувальника.

Торік наприкінці літа на Куп’янському напрямку під час одного із бойових виходів Володимир отримав друге і найважче поранення: наступив на протипіхотну міну. Що правої ноги немає, зрозумів, коли прокинувся після ампутації у шпиталі. Прийняти цей факт йому було непросто — допомогли підтримка дружини та подальша реабілітація в UNBROKEN.

«Я бачив, як хлопці ганяють на протезах, і це було вау. Подумав: я теж буду бігати. Поставив собі ціль — у перший же день на протезі ходити», — пригадує свої емоції чоловік.

Після завершення реабілітації Володимир відмовився від можливості продовжити службу на тиловій посаді та обрав бойову роботу у 411-ій окремій бригаді безпілотних систем «Яструби». У її складі, повертаючись з позицій на Запорізькому напрямку, він і отримав своє третє поранення. Пікап наїхав на протифугасну міну. Автівку втратили, а Володимир травмувався: отримав струс мозку та розрив барабанних перетинок.

«Маршрут далі був той самий — і я знову тут, в UNBROKEN», — каже захисник.

Нині пацієнт відновлює слух, а також працює із фізичним терапевтом над покращенням мобільності та навичок ходьби на протезі. Навіть перебуваючи тут, Володимир продовжує допомагати своїй бригаді. Організовує збори на автівки, адже останнім часом підрозділ втратив одразу кілька машин — одну підірвали на міні, іншу знищив FPV-дрон.

Після завершення реабілітації захисник повернеться до своїх побратимів — інших варіантів він навіть не розглядає. Для нього відповідь на питання, чому він знову і знову повертається, одна: «Боротьба триває. У нас війна, і я маю боронити свою країну. Я дуже багато побачив. Люди втрачають домівки, рідних. Війна — це біль для кожного українця. Проте не ми цю війну почали, але ми її завершимо».

Нагадаємо, центр НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) на базі Першого медоб’єднання Львова — це унікальне місце, де кожен, хто постраждав від війни, отримує шанс бути врятованим та отримати якісну реабілітацію. З кожним таким українцем там працює мультидисциплінарна команда: хірург, травматолог, протезист, психотерапевт, фахівець із реабілітації. Пацієнт не шукає допомоги за кордоном чи в кількох різних закладах, він отримує її в єдиному центрі.