У лікарні Святого Пантелеймона виправили вроджену ваду 62-річній жінці: вона знову може ходити

Проблема із суглобами в Антоніни Іванець із Львівщини – вроджена. Вона вже з’явилася на світ із вивихом стегна кульшового суглоба лівої ноги. Він один із найбільших і ключових в організмі людини. Коли їй був один рочок, рідні помітили, що дитина кульгає. Медики наклали гіпс – аж на півтора роки. Це допомогло. Але у 9 років вроджена вада почала прогресувати, а ліва ніжка відставати у рості. Згодом виявилося, що недуга вразила і правий суглоб.

«У мене виявили анатомічне вкорочення в обох суглобах, що значно впливало на ходу. Час від часу, коли мій стан погіршувався, я зверталася до лікарів та проходила консервативне лікування: гіпси, коригуючі пов'язки. Але на операцію не погоджувалася», –  розповідає Антоніна.

Коли жінка вперше завагітніла, її таз вже був помітно викривлений, однак лікарі пустили її у природні пологи. Через отриману при народженні травму маля мало важку форму ДЦП. А вже наступні троє дітей Антоніни з’явилися на світ здоровими – шляхом кесаревого розтину.

Багатодітній мамі та ще й із дитиною з інвалідністю було не до власного здоров’я. Вона далі роками кульгала.

«Останній рік перед операцією я майже не могла ходити. Коли ситуація стала критичною, я звернулася до спеціалістів лікарні Святого Пантелеймона, де мені діагностували ускладнений двобічний диспластичний коксартроз VI стадії», – ділиться пані Антоніна.

Допомогти жінці могло лише тотальне ендопротезування обох суглобів, що з’єднують таз і стегнові кістки. Хірургічний план, що складався з двох втручань із інтервалом в кілька місяців, ортопед-травматологи лікарні Святого Пантелеймона розробляли спільно із американським провідним ортопедом та військовим хірургом Крейгом Сільвертоном.  Іноземний спеціаліст був щиро подивований, що жінка так пізно наважилася на таке необхідне їй радикальне лікування та лягла на операційний стіл аж у 62 роки.

У ході першого втручання пацієнтці виконали тотальне ендопротезування правого кульшового суглоба. Його стан приголомшив лікарів.

«Що ми побачили? Головки стегнової кістки вже не було. Вона була настільки деформована, що було дуже важко орієнтуватись по анатомії. Було багато кісткових розростань. В суглобі були вільні кісткові утвори, які виникли внаслідок тривалого хронічного процесу», – розповів Василь Рокита, завідувач відділення ортопедії та травматології лікарні Святого Пантелеймона.

Перша операція зі складного ендопротезування минула успішно. Чотири місяці потому лікарі взялися за заміну суглоба вже на лівій нозі. Такий інтервал між втручаннями необхідний був для того, аби пацієнтка не стала лежачою в післяопераційному періоді, а могла пересуватися за допомогою ходунців. Друга операція теж минула добре.

Нині Антоніна займається з фізичним терапевтом. Жінка вірить, що після реабілітації зможе нарешті повноцінно ходити і бавитиме своїх онуків вже не шкутильгаючи.