У Львові медики встановили пацієнту три стенти та запобігли повторному інфаркту
«Я за свої 53 роки не мав жодної операції. Думав, вип’ю якісь таблетки і минеться. А вже у палаті, після операції, мені сказали, що це був інфаркт», — пригадує пан Богдан.
Спочатку чоловіку стало важко навіть підніматися сходами. З’явилася сильна задишка, а згодом — інтенсивний біль і печіння за грудиною. Рідні не стали чекати, поки симптоми минуть, і викликали екстрену медичну допомогу.
У лікарні пацієнту діагностували гострий інфаркт міокарда. Кровотік в одній із коронарних артерій був заблокований тромбами, тому медики терміново виконали стентування інфаркт-залежної артерії.
Та під час втручання лікарі виявили ще одну небезпечну проблему — критичне багатосудинне ураження коронарних артерій. Це означало, що ризик повторного інфаркту був надзвичайно високим.
Спочатку медики рекомендували пацієнту аортокоронарне шунтування — відкриту операцію, під час якої створюють обхідні шляхи для кровотоку навколо звужених або заблокованих судин.
Однак згодом у чоловіка прогресувала стенокардія. Крім того, надмірна маса тіла, метаболічний синдром та цукровий діабет суттєво підвищували ризики відкритого хірургічного втручання.
Тому команда лікарів обрала інший метод — ендоваскулярну реваскуляризацію. Це малоінвазивне втручання, під час якого до уражених судин потрапляють через невеликий прокол, а їхню прохідність відновлюють за допомогою стентів.
«Технічно це було складне втручання. Попри це нам вдалося повністю відновити прохідність усіх уражених судин і нормалізувати коронарний кровотік за одну процедуру», — зазначає тодішній завідувач Центру серця та судин лікарні святого Пантелеймона Василь Процько.
Операція тривала близько трьох годин. За цей час медики одномоментно виконали стентування хронічних оклюзій — закупорок — правої коронарної та огинаючої артерій, а також стовбура лівої коронарної артерії.
Таким чином, лікарям вдалося відновити кровотік одразу в усіх критично уражених судинах без відкритої операції.
Зараз пан Богдан уже вдома. Каже, що після пережитого почав по-іншому цінувати звичайні речі — можливість добре почуватися, вільно рухатися і просто бути поруч із рідними.
«Наші лікарі мають золоті руки. Бо я думав, що буду вже на тому світі. А після операції я встав і відчував себе живим. Тож тепер буду більше дбати про своє здоров’я», — з вдячністю говорить пацієнт.