У Львові прооперували юнака з Бахмута, у якого вроджена деформація могла спричинити тяжкі ускладнення
Ярослав втратив батька, який добровільно доєднався до війська на початку повномасштабного вторгнення, у перші ж місяці великої війни. А згодом хлопчик втратив і свою малу батьківщину. Нині разом з мамою, сестричкою та бабусею він мешкає у Львові. Займається спортом і готується в майбутньому вступати до Національної академії СБУ.
Рік тому Ярослав помітив, що його грудина та ребра почали прогинатися всередину. Виявилося, що він має вроджену лійковидну деформацію грудної клітки. І це був лише початок змін. Адже лікарі, спираючись на додаткові обстеження серця та легень, вже могли спрогнозувати подальше погіршення стану здоров’я.
Єдиний спосіб цього не допустити та виправити деформацію – це складне і болюче в післяопераційному періоді хірургічне втручання. Ярослав запевнив лікарів, що готовий до будь-яких випробувань, адже на кону – його мрія стати спецпризначенцем.
Під час операції хірурги підняли грудну клітку до фізіологічно правильного рівня за допомогою спеціальної металевої пластини. А для зменшення у пацієнта больових відчуттів – виконали процедуру кріоабляції. Це заморожування міжреберних нервів за допомогою охолоджувальної речовини. Метод, ефект від якого триває до пів року, не здатен геть позбавити болю пацієнта – радше полегшити.
Вже за тиждень після операції Ярослав повернувся до родини. А на повне відновлення хлопця знадобиться, щонайменше, місяць.
«Зараз мені все ще боляче, але я готовий потерпіти, аби втілити свою мрію вступити до академії СБУ. Найбільше хотілося б у Центр спеціальних операцій «А» (Альфа) – там сильні люди. Я бачив, як працюють групи захоплення «Альфа», які антитерористичні операції вони виконують, і захоплююсь ними. Мрію стати чесною, поважною людиною, захищати свою державу, щоб тато мною пишався», — каже Ярослав.
Також Ярослав просить підписати петицію про надання почесного звання «Місто-герой України» його рідному Бахмуту. Для хлопця, який втратив дім, це дуже важливо.