З протезом — до улюбленої Гільзи: як пацієнт UNBROKEN долає важке поранення і мріє зустрітись з чотирилапою «посестрою»

Раніше волинянин Олег Трофімчук виготовляв меблі на замовлення. Коли почалось повномасштабне вторгнення, він разом із трьома колегами по цеху приєднався до ЗСУ та поповнив лави 100-ї бригади. Спершу служив мінометником, а згодом почав працювати з дронами.

Олег змалку любить собак та котів, і від того, що з ними коїться в зоні бойових дій на Донеччині, у нього краялося серце. Він привозив із собою корм і підгодовував усіх, кого міг: у місцях тимчасового розташування і на позиціях.

«Вдома їх завжди було багато, причому переважно я забирав бездомних, а не купував породистих. У містах, де тривають бойові дії, справді критична ситуація. Тварини там безконтрольно розмножуються, утворюють величезні зграї. Вони шукають їжу, виживають як можуть», — розповідає захисник.

Торік улітку Олег із побратимами зупинилися у Костянтинівці в будинку, біля якого жила собака, що невдовзі привела шестеро щенят.

«Одне цуценя я тоді забрав собі та назвав її Гільзою. Не зміг просто залишити — якось вона мені запала в душу, таке мале. Я забрав її додому, коли була відпустка. Для мене це вже була моя мала, за яку я відповідаю», — ділиться захисник.

А вже в листопаді під час виїзду з позиції Олег отримав важкі поранення правої сторони тіла. Броньовану машину пробив кумулятивний боєприпас. Олег зазнав ушкоджень живота, таза і ноги, а руку відірвало. За кілька днів евакуаційним потягом з Харкова його привезли до Львова.

«Від початку служби я носив із собою іконку святого Пантелеймона. І після поранення так сталося, що я опинився саме в лікарні, яка перебуває під патронатом цього святого», — говорить воїн, який переніс тут 15 операцій.

Хірурги працювали з куксою та осколковими ранами живота, а ортопеди-травматологи замінили суглоб на нозі.

«Я одразу прийняв те, що мені ампутували руку. А найважчим для мене був період, коли я не міг самостійно навіть сісти. Пів року провів лежачи, мав пролежні й уже не вірив, що зможу знову ходити. Коли мене підняли, вам не передати, яке це було круте відчуття. Це як у дитинстві якийсь подарунок. А тебе просто підняли з ліжка, і ти щасливий від того, що сів», — ділиться Олег.

Після місяців занять із фізичними терапевтами центру UNBROKEN захисник не лише сидить, а й впевнено ходить. Він отримав протез та вчиться ним користуватися, готується до виписки і будує плани. Хоче допомагати підрозділу, у якому служив, а вільний час присвятити своїй фронтовій подрузі.

«Зараз я найбільше чекаю, коли зможу побачити Гільзу. Хочу нарешті нормально зайнятися нею, подресирувати, навчити всього. Бо поки що життя було таким, що постійно не до цього. А потім хочу з нею кудись чкурнути. От поставив собі таку ціль — поїхати разом на Адріатичне море. Щоб вона бігала, купалася. Думаю, після всього, що було, ми обоє на це заслужили», — каже захисник.

Нагадаємо, від початку повномасштабної війни Львів перетворився на гуманітарний хаб, через який мільйони українців рятувалися і рятуються від війни. У центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) де дорослі та діти, які постраждали від російської агресії, отримують комплексну допомогу: реконструктивна хірургія, ортопедія і протезування, фізична, психологічна і психосоціальна реабілітація та відновлення у супроводі фахівців. Всю допомогу пацієнтам надають безкоштовно.