Захисник, який зазнав важкого поранення на війні, вперше став батьком: син народився у лікарні святої Анни у Львові

Олександр та Ганна познайомилися під час повітряної тривоги у Львові на початку повномасштабного вторгнення. Саме ця випадкова зустріч в укритті і стала початком їхньої історії. Однак серйозні стосунки зав’язалися не одразу. А невдовзі Олександр вирішив доєднатися до Сил оборони. Потрапив у прикордонну службу і разом з підрозділом вирушив на Донеччину.

Якось ворог поцілив балістичною ракетою по блокпосту, де саме вартував Олександр. Внаслідок поранення прикордонник втратив ліву ногу. Ганна, коли про це дізналася, вирішила йому написати. Згодом приїхала у шпиталь і вони почали зустрічатися. А торік улітку пара побралася.

Однак Олександрові навіть думати було страшно, щоб під час війни приводити у цей світ дитя. Каже: «Я не знав, як уберегти свою сім’ю. Боявся, що, не дай Бог, щось трапиться, і я все життя буду себе звинувачувати. Але життя триває – потрібно жити далі».

Тож подружжя все ж вирішило відкинути сумніви та страхи, і невдовзі після весілля Анна завагітніла. Чоловік активно підтримував дружину на всіх етапах: сам обрав лікарку та пологовий, разом ходили на УЗД та огляди.

Перейми почалися на 41-му тижні. Пологи були партнерськими. Олександр хотів бачити, як народиться його первісток. Однак у процесі виникли ускладнення і дружину перевели з пологової зали до операційної.

«Аня дуже хотіла народжувати природним шляхом і вона відчувала активні перейми. Під час активного потужного періоду у дитини почало різко знижуватись серцебиття нижче норми, що свідчило про дистрес плоду. Щоб врятувати матір та дитину, було ухвалено рішення про екстрений кесарів розтин», — розповідає Ірина Кухаєвич-Бульбук, акушер-гінекологиня лікарні святої Анни.

Первісток ветерана – Марко, з’явився на світ вагою 3450 г та зростом 54 см. Від неонатологів за шкалою Апгар він отримав оцінку ⁶⁄₈ балів, що свідчить про те, що малюкові справді бракувало кисню в момент народження. Але все минулося, і на третій день після пологів його, здорового і міцного, виписали з мамою додому.

Ганна безмежно дякує Олександрові за підтримку: і під час вагітності, і в пологах. Каже: «Було важко, але чоловік був поруч, заспокоював, відволікав. Я відчула ту підтримку, яка має бути в кожної жінки».

Лікарі лікарні святої Анни Першого медичного об’єднання Львова щирою вітають подружжя з народженням сина, і бажають йому рости здоровим та щасливим.