Вже п’ять років директорів шкіл у Львові обирають на відкритому конкурсі: як це змінює освітню сферу міста

Оцінює кандидатів конкурсна комісія. Вона складається переважно з 9 членів, серед яких є директори інших шкіл, представники громадськості та територіального органу Державної служби якості освіти. Як розповіла Леся Приставська, голова однієї з конкурсних комісій та директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова, конкурс передбачає три етапи: перший – це тестові питання на знання законодавчої бази, другий етап – це ситуаційне завдання щодо вирішення якогось уявного конфлікту, третє – це презентація перспективного плану розвитку школи.  

“Податися на конкурс може будь-який освітянин, який чується в силах розвивати навчальний заклад. Єдине – потрібно мати педагогічний стаж мінімум 3 роки. Тобто претендувати на посаду директора можуть і молоді вчителі, які не так давно працюють у школі. Якщо у вас є хороші ідеї, які ви готові реалізувати, залучаючи, у першу чергу, позабюджетні кошти, якщо ви любите дітей і знаєте, як їх зацікавити – можете сміливо претендувати на посаду директора”, – наголошує Леся Приставська. 

НОВА ДИРЕКТОРКА, ЯКА ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИ

Саме так зробила вчителька хімії Марта Бешлей, яка у свої 27 років перемогла на конкурсі, стала директоркою Середньої загальноосвітньої школи №73 і вже впродовж трьох років успішно керує цим освітнім закладом. 

“Всі звикли, що директор школи, як правило, працює на цій посаді 20 років, має, на мою думку, дещо відсторонений погляд на процеси, що відбуваються у школі, бо система вже налагоджена, якось все працює і навіщо щось змінювати. Я хочу змінити цей стереотип”, – говорить Марта Бешлей. 

Водночас, за її словами, маючи свіжий погляд на шкільну систему, новим директорам чіткіше видно, що потрібно змінювати у школі, що не працює чи працює не достатньо добре. 

“Я пам’ятаю, коли прийшла знайомитись зі 73 школою, першим, що мене вразило, було фойє: стіни пофарбовані темною масляною фарбою, маленька побита радянська плитка. А це ж обличчя школи! Мені було незатишно. Я розуміла, що і дітям, і батькам, і вчителям теж некомфортно у таких умовах.

Щоб у школі було затишно і красиво, разом із колегами ми пофарбували стіни у коридорах. Нам порахували за коридор 700 тисяч гривень. Це велика сума на час війни, тому ми це зробили самі. Я купила фарбу і ми взялися за роботу. Всі так дивувалися, що директорка переодягається і бере пензлик. Але ж ми самі відповідальні за той простір, в якому перебуваємо, і тому ми маємо творити цей простір разом!

Ще одним викликом було облаштувати укриття. Коли я туди зайшла, я не бачила ні початку, ні кінця роботі. Там була купа всякого непотрібу, страшний грибок. Ми все це почистили, пофарбували, зробили вентиляцію та пожежну сигналізацію, і зараз укриття виглядає дуже яскраво”, – згадує Марта Бешлей.

Серед інших проєктів, які реалізували у школі з ініціативи молодої керівниці, є створення гончарної студії, яку відкрили у травні цього року, облаштування вуличних меблів, де діти відпочивають на перерві.

“Ще один проєкт, який ми зробили – бібліотека. У нас була стара бібліотека в маленькому приміщенні. І я помітила, що туди не ходять діти. А нам потрібна цікавий великий читацький простір. Спочатку хотілось зробити книжкові полиці у вигляді хатинок, але, знову ж таки, через війну вирішили зробити красиво з того, що є. Тому ми взяли старі шафи, полагодили їх і пофарбували в сірий і білий кольори. Вийшло дуже сучасно. 

В нас було ще одне приміщення, яке називалося книгосховище. Я не розуміла, для чого воно займає таку велику площу. Туди ніхто не ходить, окрім завідуючої бібліотеки, а нам потрібен простір для дітей. Відповідно для книгосховища ми знайшли зовсім маленьку комірку, де гарно помістилися всі книги, а дітям зробили дитячий простір, де вони можуть спілкуватися, чаювати на перерві. 

Також ми обладнали сучасне приміщення для психолога, бо тема ментального здоров’я зараз дуже актуальна. А раніше до психолога ніхто не хотів йти, бо це вважалося як покарання: от ти погано поводишся, зараз до тебе прийде психолог. А це нормально говорити про свої проблеми, про свої страхи, бо фахова людина справді може допомогти”, – каже керівниця 73-ї школи.

Для реалізації своїх ідей школа шукає спонсорів, пише гранти і виграє їх, а також допомагає місто. А ще багато роботи колектив школи робить своїми руками.

“Я не чекаю, що хтось прийде і мені допоможе. Скажімо, у нас не було хімічної лабораторії. Ми написали класний проєкт, виграли його і отримали хімічну лабораторію. Я координувала учнівське самоврядування, і розуміла, що ми не маємо де засідати. Ми написали проєкт, виграли фінансування і повністю облаштували простір для учнівського самоврядування. Скаржитися – це не про мене: якщо мені щось треба, я беру ініціативу в свої руки, шукаю, стукаю, прошу – і це те, чого я намагаюся навчити своїх колег і свій приклад я показую учням. Не нарікання, не пасивна байдужість, не чекання, що хтось прийде і зробить, а беремо і робимо самі,” – підсумувала Марта Бешлей.

ДИРЕКТОРКА, ЯКА ПІДТВЕРДИЛА СВІЙ СТАТУС НА КОНКУРСІ

Активно працює і змінює школу Ганна Павлик, директорка ліцею “Надія”, яка нещодавно вдруге перемогла на конкурсі, чим підтвердила свою професійність. Вперше вона очолила цей ліцей ще в серпні 2017 року. 

“Перший контракт був на один рік, з 2018 року мені продовжили контракт ще на 6, бо в цей час конкурси ще не були впроваджені законодавством. І цього року я знову подалась на конкурс і 25 липня мене обрали керівником”, – згадує Ганна Павлик.

Вона також шукає різні можливості, щоб покращити якість освітнього процесу, зробити комфорт для навчання учнів і вчителів. 

“Ми брали участь у мікропроєктах і отримали фінансування на створення мультифункційного коворкінгу – це зона, де є столи і крісла з ноутбуками, і де можуть працювати вчителі та учні. Цей освітній простір нас дуже врятував під час карантину, бо не у всіх вчителів та учнів були комп’ютери, щоб працювати у Zoom. У нас було таке, що батьки писали заяву, щоб надати ноутбук для дистанційного навчання і ми позичали. Наші 15 комп’ютерів і 6 планшетів розійшлися по вчителях і дітях.

Другий проєкт, який ми реалізували – облаштування тротуарних доріжок навколо школи. В нас є гарна велика територія, але асфальт вже був понищений, тому ми з допомогою батьків і спонсорів облаштували гарну шкільну територію”– розповідає Ганна Павлик.

З нового навчального року на ліцей чекають зміни, тому зараз адміністрація активно готується до них. 

“В нас йде реформа шкільної освіти, тобто мають бути початкові школи, гімназії і ліцеї. Станом на зараз ми є ліцеєм, але об’єктивно оцінивши ситуацію разом з колективом ми розуміємо, що нам більше пасує гімназія, з 5-го по 9-ий класи і зараз напрацьовуємо стратегію. Бо кількість населення скорочується, багато дітей виїхало за кордон і тому кожен освітній заклад стане один одному конкурентом. І для того, щоб залучити учнів, треба бути цікавим, треба давати якісні знання”, – підсумувала керівниця освітньої установи.

ЗА 5 РОКІВ КОНКУРСІВ – ПОМІТНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Як розповів начальник міського управління освіти Андрій Закалюк, завдяки проведенню прозорих конкурсів, за 5 років нових очільників отримала половина шкіл Львівської громади.

“У Львові є 128 шкіл і фактично відбулася зміна половини директорів. Це дуже позитивно вплинуло і дало поштовх для розвитку кожної окремої школи, тому що директор – це лідер, менеджер, який реалізовує освітню політику в місті. У нас є школи, які здійснили просто фантастичний стрибок e розвитку та організації освітнього процесу.

Безперечно, є й такі, які нічого не хочуть змінювати. Це вже питання культури. Бо ми не звикли, що директори можуть мінятися. Ми вчилися у школах, де директор був по 20-30-40 років на посаді. А тепер законодавство чітко говорить – 6 років. 

На жаль, не всі це розуміють і вважають, що 6 – це те саме, що 60. І коли відбувається зміна директора – у частини середовища це викликає негативну реакцію, мовляв, усе стане погано. Зі свого досвіду скажу, що ніколи не стає гірше. У нас бувають звернення від громади, що вони хочуть на це впливати. Але конкурси на те й конкурси, що все публічно, із прямою трансляцією усього процесу. Думку вчителів школи, батьків чи учнів комісія не бере до уваги, бо це буде необ’єктивно і нечесно, сенс тоді взагалі проводити конкурс. Тому є закон, є повна публічність і це набагато краще, ніж якби ми призначали когось в ручному режимі”, – наголошує Андрій Закалюк.

Він додав, що в жодному разі нема мети замінити всіх директорів у всіх школах. Якщо якісний креативний керівник, який постійно розвиває свій навчальний заклад, то він підтверджує свій професіоналізм на конкурсі і продовжує працювати найближчі кілька років. Якщо ж під час конкурсу було обраного нового директора, головний освітянин Львова радить і вчителям, і батькам, і учням дати новому менеджеру шанс спробувати свої сили, щоб реалізувати ідеї і задуми, які точно зроблять вашу школу кращою, ніж вона була вчора.

До слова, у вересні відбудеться конкурс на заміщення посади директора ліцею № 28, що на вул. Тютюнників, 2. Подавати документи на цей конкурс кандидати мають до 28 серпня.

ШКОЛА №73 ДО ЗМІН

ШКОЛА №73 ПІСЛЯ