“Якісні знання у школі, а не репетитори” — головний освітянин Львова про майбутню реформу старших класів (відео)

Реформа старшої школи, яка повноцінно в Україні запрацює у 2027 році, передбачає вибір профілю для старшокласників, більше практики, сучасну матеріально-технічну базу, а відтак – якісні знання та можливість відмовитись від репетиторів.  

Але для цього потрібні зміни. Які саме? Розповідає керівник освіти у Львові Андрій Закалюк.

  

Яка суть реформи

Після реформи початкові школи для учнів 1-4 класів залишаться без змін, школи для 1-9 класів стануть гімназіями, а 10-12 краси навчатимуться в ліцеях. Зміняться не лише назви. 

Найбільше змін стосуватиметься старшокласників. Учні, які закінчать дев’ятий клас, постануть перед вибором: продовжити навчання в ліцеї за іншим підходом, аніж є зараз, або ж вступити у заклад професійно-технічної освіти. Старшокласники у ліцеї зможуть обирати профіль навчання та предмети, які їх цікавлять найбільше. 10-й клас буде адаптаційний, а 11-й і та 12-й допоможе підготуватися до вступу в заклади вищої освіти.

До  того часу місто має створити мережу академічних та наукових ліцеїв, де навчатимуться учні  лише 10-тих, 11-тих і 12-тих класів. 

П’ять аргументів “ЗА” реформу

Реформа старшої школи є продовженням Нової української школи, яка стартувала у 2017 році. Вона є вимогою часу. Бо зараз школа не вчить того, чого вимагає сучасне життя. Це - перше. 

Друге. Теперішні учні 10-11 класів мають понад півтора десятка навчальних предметів і дуже багато домашніх завдань. Вони закінчують школу і часто не розуміють своїх інтересів і вподобань, не знають, куди їм рухатися та яку професію обрати.

Яким зараз є український 11-класник? Це учень, який в школі вивчає в середньому 18-20 предметів. В результаті він вчить ВСІ предмети, і ще окремо вчить чотири предмети, які йому треба скласти на ЗНО (в часі війни - це національний мультипредметний тест - НМТ). Тому учні 11-х класів прогулюють школу, бо масово відвідують репетиторів. І це зрозуміло, бо якщо дитина хоче  вступати в медичний університет – їй потрібна хімія. У школі ж усього 1 або 2 уроки хімії на тиждень. Очевидно, що за такої кількості цих уроків він не зможе підготуватися до вступу, тому йому потрібен репетитор. Ідентична ситуація по інших предметах. І то є проблема. Тому ключова відмінність старшої профільної школи — ВИБІР ДИТИНИ. Учні, які закінчують 9-й клас, мають вирішити, яким шляхом їм рухатися – академічним чи професійним.  

Професійний коледж - це шлях у професію, академічний чи науковий ліцей – шлях до вищого навчального закладу. Професійні  коледжі - це наші заклади професійної-технічної освіти (профтехи). Відмінністю наукового ліцею від академічного буде те, що там навчатимуть педагоги з науковим ступенем. Тут буде фокус на наукових дослідженнях та написанні наукових робіт. Науковий ліцей не кращий і не гірший за академічний, він просто інший і розрахований на дітей, які в майбутньому бачать себе в науці.

Третє. 11-річна система освіти не відповідає практиці країн Євросоюзу, членом якого ми хочемо стати. Тому нам важливо адаптувати нашу освіту до європейських стандартів, бо в більшості успіших країн світу є 12-річна система освіти. 11-річна система, до прикладу, залишилась в росії та білорусії. 

Четверта причина. Результати дослідження PISA-2022 показали, що велика частина учнів не досягає базового рівня знань з математики, читання, природничо-наукових дисциплін. Тому нам треба якісно змінити старшу школу.

П’ята причина. Змін в освіті хочуть самі старшокласники. В Україні провели всеукраїнське соціологічне дослідження (КМІС на замовлення Міністерства освіти, за підтримки українсько-швейцарського проекту DECIDE), в якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів.

Згідно з опитуванням:

●        85% старшокласників підтримують реформу;

●        серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%;

●        91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення;

●        учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання.

 Чому уроків так багато і чи можна це змінити

Діти в старшій школі вчать ВСЕ, але глибоко - НІЧОГО. Звичайно, багато хто вважає, що в нас все дуже ОК з освітою, і не потрібно нічого міняти. Я, навпаки, вважаю, що в нас дуже низький рівень знань дітей, якщо порівнювати з дітьми за кордоном. Чому так виходить? Бо ми міряємо якість освіти по 2% найкращих, найуспішніших учнів, а у світі так не рахують. Вони не орієнтуються на “сильну” дитину, вони орієнтуються на всіх дітей. А в нас вся освіта орієнтована на умовно “сильних” дітей. Це помилка, яка закладена базово. І це все тягне за собою великі проблеми. Перша – це величезне навантаження на дитину та багато домашнього завдання. Друга – немає мотивації. Ось чому важливо робити профілі. Коли дитина йде на те, що вона любить, що їй подобається - це автоматично її мотивує і дає кращий результат.

Ви коли-небудь були у фізмат-ліцеї? Це космос! Там діти, як з іншої планети, вони генії в математиці. Уявляєте, що буде, якщо я їх почну “качати” географією чи правознавством?

Програма зарубіжної літератури… Ваша дитина в 9-10 класі за семестр має прочитати чотири великі твори, поезію, плюс чотири великі твори з української літератури. Ми не вчимо їх якісно читати. 

Крім того, щодня домашнє завдання з 5-7 предметів, плюс гуртки. Коли вона має це все зробити? Якщо ви вдома скажете своїй дитині приготувати за годину чотири страви на вечерю - жодна з них не буде добра. Не через те, що ваша дитина погано готує, а тому що це неможливо зробити за годину. А коли ви дасте їй за годину приготувати одну страву - у вас є шанс смачно повечеряти. Те саме з навчанням. Ми не створюємо добрих умов для якісного навчання. 

Що ми маємо на виході: 11 клас - дитина не вміє мислити, аналізувати твір, не вміє дати характеристику героям. Вчителям літератури я завжди кажу -  відійдіть від програми, візьміть один твір, розбирайте абзаци, показуйте як думає автор, як думають герої, навчіть їх хоч один твір по справжньому читати. 

Ми дітей “заганяємо”, а потім дивуємося - чому в нас корупція, чому крадуть. Бо ми їх так навчили - красти, списувати. Діти списують не через те, що вони хочуть добру оцінку. А через те, що ми їх загнали в такі умови, в яких вони фізично не можуть виконати об'єм завдань. І для того, щоб їх не карали,  вони крадуть чужі знання і видають їх за свої. Саме тому в нас такі популярні готові домашні завдання. Ви запитайте в батьків, скільки з них купує дітям ГДЗ, і вам все стане зрозуміло про українську освіту. 

Як у Львові впроваджуватимуть реформу старшої школи

Всього у Львові є 128 шкіл, з них 23-25 будуть академічними та науковими ліцеями і в них будуть навчатися учні 10-12 класів. Науковими ліцеями претендують бути чотири школи – це фізмат, академічна гімназія, класична гімназія і гімназія “Євшан”.   Учні 1-9 класів будуть вчитись у школах-гімназіях. Тобто для них кардинально  нічого не зміниться. Початкові наші школи, в яких вчаться діти виключно 1-4 класів (а їх у Львові насправді дуже мало), теж працюватимуть без змін. 

Зараз ми працюємо над тим, щоб змінити звичну мережу шкіл у місті. Основна зміна — ми забираємо старшокласників зі звичних для нас шкіл. Я бачив, як це виглядає за кордоном – і це виглядає фантастично. Коли ви заходите у школу – а там півтори тисячі дітей-однолітків. Зараз в нас першокласник може перестрітися з одинадцятикласником в туалеті. Батьки чудово розуміють, що це не добре. Тому нам треба їх розділити. І не тільки тому.

Як буде відбуватися процес перетворення школи в академічний чи науковий ліцей

 Школи поступово перестануть набирати дітей до перших класів, натомість школярам, що вже вчаться — дадуть можливість довчитись до 9 класу у рідній школі. Наприклад, якщо ваша дитина зараз у 5 класі чи у 2 класі, у 2027 вона буде у сьомому чи четвертому, а прийнято рішення, що ваша школа стане академічним ліцеєм, то ваша дитина довчиться у своєму навчальному закладі, а після 9 класу зробить вибір: навчання у своїй школі (яка вже стане ліцеєм), або ж, якщо тут немає вашого профілю, піти в інший академічний або науковий ліцей. І так поступово ми будемо виводити зі шкіл, які з 2027 року стануть ліцеями, учнів 1-9 класів.

Коли вчителі, учні та їхні батьки побачать нову мережу шкіл

Попередньо мережу ліцеїв буде затверджувати Кабмін. І коли це станеться, то за законом туди не можна буде давати дитину в перший клас. Школа просто не буде набирати першачків. Натомість ми запропонуємо батькам подавати документи до першого класу у найближчі від дому школи. Тобто початкові школи набиратимуть дітей у 1-й клас, як і раніше, а школи, які мають стати ліцеями, вже не будуть цього робити. Якщо школа претендує бути гімназією, то вона й надалі набиратиме першачків.

Думаю, через місяць ми будемо мати конкретні напрацювання і вже зможемо о сказати, яка школа має стати ліцеєм, а яка — гімназією.

Коли школи, які претендують бути ліцеями перестануть набирати дітей у перший клас? Цього року чи з наступного?

Цього року школи вже набирають дітей в перші класи, тому зміни розпочнуться з наступного - з 1 вересня 2026 року. 

Академічні ліцеї будуть у кожному районі Львова?

Багато академічних ліцеїв (для старшокласників) буде в центрі міста, бо школи тут зараз напів пусті. Наприклад, у 62 школі на вул. Театральній може вчитися 1000 дітей, а вчиться 600. В ліцеї Галицькому, що на вул.Замковій,  може вчитися 800 дітей, а вчиться 500. Тому частину академічних ліцеїв плануємо зробити в центрі, щоб діти з’їжджалися сюди. Що це дасть? Профільний академічний ліцей буде мати близькість до закладів вищої освіти, і в них буде хороша співпраця. Також це зніме навантаження з інших шкіл, де ситуація є напруженою. У  Винниках, наприклад, три школи переповнені вщент, у класах вчиться по 40 дітей, а місцевість продовжує розбудовуватись. 

Але й по районах будуть ліцеї. До прикладу, на Сихові - це 84 школа, 2-й ліцей - на Науковій, школа “Лідер” - в Личаківському районі. Більше і детальніше зможемо сказати, коли буде остаточно затверджена нова мережа.

Впровадження реформи викличе у батьків різну реакцію

Тут важливо розуміти, як буде краще самій дитині. Результати опитування, які робили по Україні, свідчать про те, що 70% дітей за те, щоб змінити школу після 9-го класу, якщо там будуть кращі умови, знання і право вибору. 

Так, діти у старшому класі будуть їздити в центр або ж і ближче, але за добрими знаннями. Добрі знання у старшій школі - не під домом. Під хатою має бути базова освіта 1-9 класи. Дитина у 15-16 років може сісти на трамвай чи тролейбус і доїхати в ліцей. Батькам не варто хвилюватися, адже транспорт  буде організовано так, щоб їхня дитина безпечно добралася до школи. Ми спільно з управлінням транспорту будемо працювати над логістикою для того, щоб забезпечити якісне і безпечне добирання учнів до ліцею. А наші доєднані громади будуть забезпечувати доїзд шкільного автобуса до ліцеїв.

Чим академічний ліцей відрізнятиметься від теперішньої школи?

На академічні ліцеї мають виділити достатньо коштів, щоб зробити там сучасний навчальний заклад та створити безпечне, інклюзивне, цифрове, освітнє середовище. Тут має навчатись 800-1200 дітей 10-го, 11-го, 12-го класів, і має бути не менше двох класів за трьома кластерами навчання.  

Кошти на реформу будуть закладені у міському бюджеті 2026 року, а також ми розраховуємо на кошти з державної субвенції. 

Щодо предметів. Зараз в 10-11 класах обов'язковими для вивчення є понад 15 предметів. Відповідно до реформи, їх буде поступово меншати з 60-70% (в 10 класі) до  35-40% (в 12 класі). Профільних предметів, навпаки, побільшає вдвічі - з 25% до 50%. Тут я наголошу, що цих 50% - це і є репетиторство. Репетиторство у школі! Тобто коли ви вступаєте на хімію-біологію, отих 50% це будуть профільні предмети, які вам потрібні для вступу. Діти в школі зможуть здобути дуже якісні знання. І для чого їм репетитор, якщо вони протягом трьох років будуть мати по 5 уроків біології і хімії на тиждень у природничому ліцеї.

Крім того, від 10% до 20% предметів буде “для душі”. Це предмети, які є для дитини хобі, або над якими вона ще роздумує. Наприклад, я хочу стати айтішником, я йду на математичний профіль, але я фантастично захоплююсь історією. Я собі вибираю два курси з історії. 

Обов'язковими будуть: українська мова і література, математика, історія, англійська, фізкультура, захист України.

Кластери (на базі яких будуть створювати профілі): мовно-літературний (українська мова, література, іноземні мови); STEM (природничі науки, математика, інформаційні технології); суспільно-гуманітарний (історія, соціологія, психологія, право)

Про професійні коледжі

Професійні коледжі - це наші заклади профтехосвіти. Їх у місті є 17. Тут мають значно покращити матеріально-технічну базу та покращити якість навчання. І це вже відбувається. У закладах відриваємо якісні майстерні і цехи для навчання. Ми хочемо популяризувати профтехи й підняти їх престиж, бо зараз вони можуть сприйматися як щось меншовартісне, як нижчий рівень в освіті, якщо порівнювати з вищою освітою.

 Але насправді професійний коледж - це прямий шлях у професію, натомість академічний і науковий – шлях до вищої освіти та науки. Не всім потрібно йти вчитися в університети. Зараз старшокласники переважно не задумуються, куди їм рухатися – вони йдуть в 10-11 клас з причин: “бо друзі йдуть”, бо “це моя школа”, “треба випускного дочекатися”. Але це не завжди раціонально і потрібно. Я переконаний, що ця реформа якраз допоможе зробити правильний вибір - чи треба дитині продовжувати навчання в академічному ліцеї і готуватися до вступу у вищий навчальний заклад,  чи насправді краще піти в професійний коледж, здобути гарну професію і почати працювати за фахом, який подобається, та заробляти пристойні кошти.

Не знаю, чи ви знаєте, але зараз в Європі є криза вишів – діти  не йдуть вчитися у заклади вищої освіти. Там підлітки в 15-16 років обирають собі шлях професії, йдуть на курси чи в профтехи, здобувають спеціальність і отримують хорошу зарплату.

Якщо старшокласник зробить невірний вибір, профіль можна буде змінити 

Кожна дитина, яка обрала той чи інший профіль, але в процесі навчання зрозуміла, що вона схиляється до іншого напрямку, - може його змінити, перевестись на інший профіль. В цьому немає жодної проблеми, адже старшокласники не є заручниками шкіл.

Що буде з вчителями? 

З вчителями  взагалі не буде проблем. Вони точно не залишаться без роботи. Кількість вчителів залежить від кількості годин, а години залежать від кількості дітей. У нас 80% вчителів мають навантаження більше однієї ставки. Тому маємо дефіцит педагогічних кадрів. 

Зараз у Львові навчається 88 тисяч учнів, і у 2027 році, їх кількість буде приблизно така ж. Щоправда у вересні 2024 року у нас в перші класи пішло на 1000 дітей менше, ніж у попередні два роки.  Бо війна і демографічна ситуація вносять свої корективи в освіту. Але на ці процеси я не можу впливати.

Так, декому доведеться з однієї школи перейти працювати в іншу.  Але багатьом вчителям це, навпаки, спростить процес добирання на роботу. Адже є педагоги, які їздять до школи в протилежний від дому кінець міста. І тут у них буде можливість знайти роботу біля свого будинку. 

Школа і вчителі не можуть бути універсальними і поєднувати усі три ступені середньої освіти 

Наведу приклад директорів початкових шкіл. Вони сконцентровані на одному - початковому ступені освіти. Директор, як і вчитель, не має “розпорошуватися”. Освіта в 1 класі і в 11 класі — різна. В нас, до прикладу, вчитель англійської мови вчить перший клас і одинадцятий. Чи може такий учитель-універсал якісно навчити тих і тих англійської? Думаю, що це неймовірно складно. Це як майстер, який ремонтує автомобілі. Коли він ремонтує всі моделі, то я сумніваюся, що він ваше авто зробить добре, а коли є майстер, який працює тільки з однією маркою, - переконаний, до нього буде черга. Тому дуже важливо, щоб були вчителі, які працюють з учнями середньої школи, і окремо вчителі, які вчать виключно старшокласників.

Готуватимемо вчителів для роботи в академічних ліцеях

Для вчителів будуть програми підвищення кваліфікації, окремі курси для того, щоб у нас в старшій профільній школі дітей навчали найфаховіші педагоги. Ці курси будуть безкоштовними для вчителів. Також ми будемо запрошувати закордонних спеціалістів, який зможуть передавати свій досвід нашим освітянам.

Про закордонний досвід 

Ми з колегами були у відрядженні у Канаді і говорили з вчителем історії. Він каже: “Я своїм дітям давав завдання - вони регулярно ходили на кладовище. Кожен з них мав “опрацювати” 50 могил. Вони вираховували середню тривалість життя людей, співвідношення чоловіків і жінок, скільки одружених - парами поховані, в які роки найбільше народилося, в які роки найбільше помирало людей, національності, які жили”. Я був вражений. Якби я у Львові сказав дітям - підіть на Личаківський цвинтар - мені б батьки сказали, що я псих. А наш Личаківський цвинтар можна досліджувати на архітектуру, на скульптуру - не тільки на дані про людей. Але уявляєте як дитина вчиться мислити, аналізувати “ага, євреї жили в мене в місті, а чому на єврейських надгробках пише 44-45 роки кінець життя, може їх вбивали, а може була епідемія в ці роки”. 

Чим їхні школи найбільше відрізняються від наших? В них всі класи, коридори обвішані дитячими роботами. Там немає поняття “стенду” як в нас, там не висять портрети письменників, як образи. 

Наведу ще один досвід, який мене вразив: визначати якість уроку по стану умивальника у класі. Якщо він брудний - це означає, що тут працює фантастичний вчитель образотворчого мистецтва. Я побував у дуже багатьох класах, де було малювання, і якщо там був дуже брудний умивальник від фарб - це означає, що діти на уроці просто кайфують, вони задіяні.

Я би дуже хотів, щоб у Львові якомога більше шкіл мали умивальники “у фарбі”.