У Львівській громаді вже працює більше 40 учнівських бізнесів — від виробництва свічок і етноприкрас до 3D-друку та вирощування мікрозелені. Школярі не просто вчаться теорії — вони запускають реальні продукти, рахують собівартість, продають і масштабуються. Розвиток учнівського бізнесу підтримують у міському департаменті освіти і на цей рік передбачили більше двох мільйонів гривень на реалізацію шкільних ініціатив.
Стіл із продукцією шкільних підприємств. Викладені декоративні свічки пастельних кольорів, частина у формі квітів, а також в’язані м’які іграшки — жираф, ведмедики, лисичка, жабка. Є QR-коди для оплати. На задньому плані — відвідувачі заходу.
Модель шкільного соціального підприємництва уже вийшла далеко за межі міста, отримавши національне визнання. Та не всі львів'яни знають про такі зміни у школах, тож розповідаємо більше: як це працює та скільки грошей можуть заробляти львівські учні, навчаючись у школі.
Шкільне соціальне підприємство «Запал», яке виготовляє свічки ручної роботи
Учні Великогрибовицького ліцею, як ніхто інший, знають, як важливо берегти природу, адже у їхньому селі знаходиться один з найбільших в Україні полігонів, куди ще 10 років тому звозили сміття зі всіх околиць. Якось під час шкільної толоки діти помітили на вулицях багато скляних пляшок. Саме тоді й виникла ідея дати їм друге життя.
Найактивніші підлітки пройшли бізнес-навчання. У школі для них облаштували майстерню, де вони почали виготовляти першу продукцію — унікальні свічки ручної роботи. Так з’явилося шкільне соціальне підприємство «Запал».
«Спершу ми відмиваємо пляшки від наклейок, вимірюємо висоту й робимо надріз склорізом. Потім прогріваємо скло і занурюємо його в холодну воду — за законами фізики зайва частина відпадає. Далі шліфуємо краї та заливаємо натуральний соєвий віск», — описує процес виробництва свічок учениця ліцею Христина Качмар.
Ініціативою школярів уже зацікавилися сусідні ресторани — вони запропонували передавати використані пляшки на переробку. «Наша головна ідея — розвивати свідоме споживання та зменшувати кількість відходів у громаді», — додає Христина.
Окрім скла, для створення унікальних свічок учні використовують гіпсові кашпо. У їхньому асортименті — свічки-квіти, сердечка, леви та ведмедики. Такі вироби допомагають створити вдома затишок у моменти, коли особливо хочеться тиші й тепла.
Свою продукцію школярі продають на ярмарках і через соціальні мережі, зокрема на сторінці в Instagram. Частину прибутку спрямовують на добрі справи, решту — вкладають у розвиток свого підприємства.
За кошти, які отримають від міста, учні планують придбати нове обладнання. Це дозволить пришвидшити виробництво, збільшити кількість виробів і залучити до справи ще більше молоді. У майбутньому школярі мріють, аби робота в майстерні приносила не лише задоволення, а й зарплату (стипендію).
Шкільне соціальне підприємство «Петелька», де учні в'яжуть майже все
М’які іграшки, елементи одягу, сумочки та пледи з ніжної плюшевої нитки. А ще — прикраси з бісеру, що бережно зберігають пам’ять про історію українців. Усе це створюють учні соціального підприємства «Петелька» львівської школи № 92 у мікрорайоні Рясне.
Ідея з’явилася із захоплення іграшками амігурумі. Про них школярі дізналися від вчительки англійської мови, яка ознайомила дітей з цією технікою в'язання. Це і надихнуло учнів розвивати власне шкільне підприємство.
«Коли ми побачили ці іграшки, дуже загорілися ідеєю зробити щось своє. Згодом пройшли навчання з бізнесу — дізналися, як розрахувати собівартість, формувати ціну та продавати вироби через соціальні мережі», — розповідає Вадим Депа, учень 10 класу, один із керівників шкільного підприємства.
Особливість плюшевої нитки, з якої виготовляють іграшки, у тому, що вона має готові петельки і не потребує спеціальних інструментів — спиць чи гачків. Вироби можна в’язати просто руками. Саме тому до роботи залучають навіть першокласників. Для них це не лише цікаве заняття, а й можливість долучитися до спільної справи після уроків.
«Я зв’язав сумочку для маминого телефона. Мені було дуже цікаво і зовсім не складно. Я навіть перевірив, чи зручно буде її носити. Думаю, мамі сподобається», — ділиться враженнями першокласник Дем’ян.
Окрім плюшевих виробів, у «Петельці» створюють прикраси з бісеру, натхненні українською традицією. Як розповів один з організаторів шкільного підприємства, восьмикласник Остап Чос, у давнину прикраси носили не лише жінки, а й чоловіки. І називалися вони — котильйони.
«Жінки дарували їх чоловікам як символ любові. Коли ті йшли на війну, ховали котильйони під одяг — як оберіг. Наші прикраси з бісеру нагадують цю історію і зв’язок із минулим», — каже Остап Чос.
Невдовзі бізнес-ідея учнів школи № 92 отримає фінансування від міста. Це дозволить соціальному підприємству «Петелька» розвиватися далі та масштабувати свою діяльність.
Шкільне підприємство «Етнокрафт», яке виготовляє етноіграшки та ляльки-мотанки
«Твоя краса — у твоїй історії», — переконані учениці львівської школи № 100. Саме з цією ідеєю дівчата взялися за власну справу — створення виробів, що популяризують українську етнічну культуру. У їхньому асортименті — ляльки-мотанки, брошки, хусткові намиста, намисто зі згардами, етноіграшки, а також давні аксесуари — припинди та ладунки.
«Ми створюємо прикраси і аксесуари, які доповнюють українські образи. Коли ви на свята одягаєте вишиванку, то ви вже маєте гарний образ, але коли ви його доповните нашими прикрасами, то додасте особливого шарму і будете себе відчувати справжньою українською богинею. І точно не залишитеся без уваги», — наголошує Анастасія Карплюк, учениця 9-го класу школи № 100.
Любов до етнічних виробів дівчатам привила вчителька трудового навчання Валентина Омелянівна. Вона стала кураторкою їхньої майстерні, з якої й розпочалося шкільне соціальне підприємство «Етнокрафт».
Сьогодні бізнес учениць активно розвивається. За підтримки міста вони планують масштабувати виробництво — зокрема, облаштовують нове приміщення для швейної майстерні. Це дозволить залучити до творчої справи ще більше молоді, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами.
«Наші етнічні прикраси та аксесуари охоче купують на ярмарках — як учні, так і вчителі. Також багато замовлень маємо через соціальні мережі. Ми дуже раді, що змогли втілити цю ідею в життя», — додає Анастасія.
Школа — найкращий час для навчання бізнесу
Розвивати підприємництво у школах Львівської громади учням допомагають професійні маркетологи та бізнес-тренери Анна Чуба та Роман Міневич. Разом зі школярами вони проходять увесь шлях — від зародження ідеї до її реалізації та подальшого розвитку.
«Школа — це найкращий час, щоб навчитися підприємництву. В університеті студенти часто вже не мають часу на це, адже прагнуть якомога швидше заробляти. А в школі діти можуть спокійно пробувати, вчитися і тестувати продукт. Підприємництво — це не лише про те, як заробити гроші. Це також про вміння сформувати ідею, знайти для неї ресурси та реалізувати так, щоб вона була сталою. Цей досвід допомагає швидше досягати успіху в дорослому житті й робити усвідомлений вибір», — переконує Анна Чуба, ініціаторка та керівниця проєкту «Львівські шкільні соціальні підприємства».
На її думку, майже кожна школа може розвивати невеликий бізнес — як альтернативу комп’ютерним іграм та гаджетам. Водночас це відповідь на ще одне важливе питання: як мотивувати молодь залишатися в Україні або повертатися додому. Для цього, каже бізнес-тренерка, варто показувати підліткам реальні можливості, які вони мають уже зараз.
«Дуже часто для старту не потрібні великі ресурси. У школі може бути швейна машинка чи інше обладнання, яке легко залучити до втілення бізнес-ідеї. Таких прикладів у нас багато: десь школа змогла придбати кілька метрів тканини, десь — віск чи інші матеріали для виробництва. Головне — бажання дітей, підтримка вчителів і дирекції. Якщо воно є, можливості обов’язково знайдуться: через допомогу батьків, шкільний бюджет або просто як експеримент, щоб зрозуміти — чи готові люди купувати цей продукт і підтримувати соціальну місію», — додає Анна Чуба.
Бізнес-тренери підготували для навчальних закладів спеціальний посібник «Соціальне шкільне підприємництво — шлях до самореалізації учнівства» та безкоштовний онлайн-курс, де є покрокова інструкція, як розпочати бізнес у школах.
Зараз у Львові розвивається більше 40-ка шкільних підприємств, до яких залучено близько 1000 учнів. Школярі вирощують лаванду, мікрозелень, печериці, створюють шопери, мило, іграшки, вироби з 3D-друку, готують фріпси та кондитерські вироби, проводять авторські екскурсії та ставлять театральні вистави, а ще переробляють старі радянські книжки на крафтовий папір.
Кожне шкільне соціальне підприємство офіційно працює як неприбуткова громадська організація, а у їхньому статуті прописано, що вони мають право вести підприємницьку діяльність. Це все згідно з чинним законодавством. Також у кожного підприємства відкритий рахунок у банку, на який вони отримують кошти.
Свою продукцію продають через соціальні мережі та ярмарки. Щомісячний дохід шкільних підприємств становить від 3 до 20 тисяч гривень. Частину прибутку обов'язково спрямовують на благодійність, решту вкладають у розвиток свого бізнесу та оплату праці школярів (учні мають змогу отримувати стипендію за участь у шкільному соціальному підприємстві).
Проєкт «Львівські шкільні соціальні підприємства» здобув визнання на національному рівні, отримавши спеціальну відзнаку від Асоціації міст України в рамках Ukrainian Enterprise Promotion Awards 2024. Другою визначною перемогою стала участь у Всеукраїнському форумі «Об’єднані світлом», де «Львівські шкільні соціальні підприємства» здобули нагороду як найкраща молодіжна ініціатива.
Львів не лише розвиває підприємництво у школах, а й охоче ділиться цим досвідом з іншими громадами України. Бізнес-тренери відвідують різні міста й села, а також запрошують освітян до Львова, щоб показати, як шкільні бізнес-ініціативи працюють на практиці та надихають громади створювати власні проєкти.
«Ми мотивуємо громади запускати підприємства у школах, бо це інвестиція в майбутнє. Саме ці діти вже за кілька років будуть приймати рішення та керувати державою. І як ми їх сьогодні навчимо, такою Україна буде в майбутньому», — додала амбасадорка проєкту «Львівські шкільні соціальні підприємства» Анна Чуба.
Продукцію, яку виготовили львівські школярі, дарували європейським міністрам
Минулого року, коли до Львова приїжджали 35 делегацій з країн Європейського Союзу та інших держав, для іноземних гостей місто готувало пам'ятні подарунки. І, серед іншого, міністрам подарували 120 антистресів, які виготовляють наші львівські учні з ліцею ім. І. Пулюя, 3D-ферма «Farm Ecoprint». Таким чином, львівські школярі вийшли на міжнародний рівень, і це ще більше мотивувало їх до праці.
Більше 2 мільйонів гривень на підтримку шкільного підприємництва
Цьогоріч місто фінансово підтримає розвиток 19 шкільних підприємств, щоб показати дітям, що в школах можна не лише вчитися, а й реалізовувати себе і навіть заробити перші гроші.
«Ще за шкільною партою у школярів є можливість спробувати себе у ролі підприємця, зрозуміти, звідки беруться гроші. Вони вчаться працювати у команді і бути успішними. Вони стають фінансово грамотними і отримують навички ведення бізнесу. Я переконаний, що в майбутньому це буде мотивувати школярів залишатися вдома, в Україні, і тут розвивати свій власний бізнес», — підсумував директор міського департаменту освіти та культури Андрій Закалюк.
