Львів — місто, що навчається: на сесії міської ради затвердили Стратегію розвитку освіти до 2030 року

Нова стратегія охоплює значно ширше коло питань, ніж традиційна шкільна освіта. Йдеться про формування цілісної освітньої екосистеми, яка об'єднуватиме школи, садочки, університети, бібліотеки, культурні та громадські простори.

«Сьогодні була прийнята стратегія розвитку освіти на 2027–2030 роки. І, власне, це великий глобальний документ, який акцентує увагу на ті виклики і проблеми, які ми спільно разом маємо вирішити в галузі освіти у нашому місті.

Безперечно, це є інклюзивність освіти, це є доступність освіти, це є розвиток людського капіталу, це є стійкість, власне, освітньої системи і це також розвиток освітньої інфраструктури. Тому, власне, в цьому документі ці речі передбачені. Депутати сьогодні також звернулися, щоб наступні роки були роками освіти, тому в контексті цієї стратегії — це теж дуже важливо», — розповів директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк.

Важливо, що у Львові вже діє чимало освітніх ініціатив, програм та просторів для навчання. Тож стратегія передбачає не створення нової системи з нуля, а насамперед впорядкування та об'єднання наявних можливостей, щоб мешканцям було простіше знайти потрібне навчання, опанувати нову професію чи розвинути власні здібності.

Як зазначили у міському департаменті освіти, такий підхід відповідає концепції «міста, що навчається», яку Львів послідовно розвиває. Нагадаємо, у 2024 році місто приєдналося до Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються.

Львів уже має розгалужену мережу формальних і неформальних освітніх установ, а нова стратегія допоможе розвивати їх як єдину систему.

Над Стратегією працювали протягом року. До її розробки долучилися керівники закладів дошкільної, шкільної та позашкільної освіти, представники учнівського і студентського самоврядування, громадських організацій, університетів та структурних підрозділів міської ради.

Протягом 2026 року також комплексно дослідили освітні потреби громади. Зокрема, опитували працівників освіти й культури, організовували зустрічі з представниками молоді, бізнесу та громадського сектору, вивчали український і міжнародний досвід. Особливу увагу приділили викликам, пов'язаним із війною: доступності освіти, психологічній підтримці, безпеці та можливостям професійної реалізації.

Що передбачає нова стратегія?

Документ визначає п'ять основних напрямів розвитку освіти у Львівській громаді до 2030 року.

1. Інклюзивне середовище. Йдеться про рівний доступ до освітніх можливостей незалежно від віку, місця проживання, фінансового становища чи особливих освітніх потреб. Зокрема, продовжать облаштовувати безбар'єрні навчальні простори, підтримувати фахівців, які працюють із людьми з особливими освітніми потребами, та розширювати можливості навчання у бібліотеках, муніципальних просторах і закладах мистецької та професійної освіти.

Нині у закладах освіти Львівської громади вже облаштували 132 інклюзивні санвузли, 65 пандусів та 30 підйомників. Освітню інфраструктуру й далі робитимуть доступнішою.

2. Освітня та кар'єрна реалізація. Цей напрям передбачає створення умов, де мешканці зможуть обирати навчальні програми відповідно до своїх інтересів, здобувати нові навички та розвиватися професійно. Серед пріоритетів — кар'єрне консультування, співпраця закладів освіти з університетами та роботодавцями, розвиток підприємництва й підтримка професійного зростання.

У Львові вже впроваджують освітні програми, пов'язані з підприємництвом та інноваціями, а також розвивають соціальне підприємництво в закладах освіти.

3. Ментальне здоров'я. Стратегія передбачає розвиток системи психологічної підтримки мешканців громади, зокрема дітей, молоді та педагогів. Для цього розширюватимуть освітні програми, спрямовані на збереження ментального здоров'я, та можливості психологічного відновлення через культуру, спорт і навчання.

Окрему увагу приділятимуть підтримці педагогів, зокрема тих, які працюють із дітьми та дорослими з особливими освітніми потребами.

4. Безпека та стійкість. Йдеться про розвиток навичок цивільного захисту, кібербезпеки, підготовку закладів освіти до надзвичайних ситуацій, а також громадянську освіту та національно-патріотичне виховання.

Сьогодні 93% шкіл і садочків Львівської громади мають власні облаштовані укриття. Заклади, які не мають такої можливості, використовують найближчі доступні укриття відповідно до укладених угод.

5. Розвиток освітньої системи. Один із наймасштабніших напрямів, що передбачає модернізацію освітньої інфраструктури, розвиток спортивних просторів, оновлення харчоблоків, покращення матеріально-технічного забезпечення та впровадження сучасних технологій у навчанні.

Важливою частиною стане реформа старшої профільної школи: формування мережі ліцеїв, залучення викладачів університетів і практиків, професійний розвиток педагогів. Також стратегія передбачає підтримку учнівського та студентського самоврядування, гранти на молодіжні ініціативи й розширення освітніх партнерств.

Окремий пріоритет — розвиток дошкільної освіти

Нагадаємо, 2026 рік у Львівській громаді оголосили Роком дошкілля. У місті вже реалізують низку програм, спрямованих на розвиток дітей та створення сучасного освітнього середовища.

В усіх дитячих садках громади діє програма «Абетка емпатії», яка допомагає дітям розвивати емоційний інтелект і навички взаємодії. У 16 закладах реалізують проєкт «Садки майбутнього», спрямований на розвиток самостійності, творчості та емпатії.

Також у 61 садочку діє програма Bilingual Future, завдяки якій діти знайомляться з англійською мовою через гру та музику. Окрім цього, впроваджують програму «Майданчик змін», яка передбачає відкриття груп для дітей віком від одного року, та проєкт «Здорова усмішка», спрямований на формування навичок догляду за ротовою порожниною.

Довідка

У Львівській міській територіальній громаді функціонують 128 закладів загальної середньої освіти, 109 закладів дошкільної освіти, 10 дошкільних відділень при школах, 21 заклад позашкільної освіти, 17 закладів професійної освіти та 8 інклюзивно-ресурсних центрів.

Станом на 2026 рік у школах громади навчаються близько 87 тисяч учнів, у садочках — 20 тисяч дітей, у закладах позашкілля — понад 25 тисяч вихованців, а у закладах професійної освіти — понад 8 тисяч студентів.