Освіта формує майбутнє країни в умовах війни: про що говорили на mini EdCamp у Львові

«Для мене професія вчителя завжди була в топі. Я вважаю, що Україна як повноцінна держава має шанс відбутися в одному випадку – якщо у нас освіта буде хоча б 10 років пріоритетом не тільки на словах, але фінансово.

До прикладу, ми почали в цьому році такий невеликий експеримент у Львові – у нас в кожній школі є 10-15 вчителів, які отримують заробітну плату 30-35 тис. грн. І я б дуже хотів, щоб цей експеримент поширився на всю країну і це став базовий рівень. Чому? 100 років назад в Галичині було таке правило, що заробітна плата вчителя має дорівнювати 966 кг хліба. Якщо перевірити скільки коштує тонна хліба в Україні зараз, то це буде приблизно 30-35 тис. грн. Заробітна плата вчителя - це є мірило справедливості. Від заробітної плати вчителя треба вимірювати заробітну плату судді, прокурора, митника, міністра, мера та інших. Якщо так буде, то буде справедливість, і ми будемо жити в іншій країні.

Давоський економічний форум друкував цікаві для роздумів рейтинги. Одна колонка – це людський потенціал країни, а друга колонка – це спроможність державних інституцій країни. Так от, по людському потенціалу Україна до війни займала 34 позицію у світі, а по спроможності державних інституцій – 96 позицію. До прикладу, Швеція займає 6 позицію по обох показниках. Швейцарія займає 1 позицію по людському потенціалу і 5 по спроможності. Канада теж у першій десятці. І це є правило – коли є люди, то є правильні державні інституції. І це все можна поправити тільки за однієї умови – освіта, освіта, освіта.

Вчителів та освіту треба любити грошима. Сьогодні я щасливий бачити ваші мудрі очі. Бажаю вам плідного часу. Хто приїхав з інших міст, то бажаю отримати насолоду від Львова. Хочу, щоб ви всі подружилися між собою і разом почали творити і мислити, адже ви - носії неймовірної енергії», - наголосив мер Львова Андрій Садовий.

В мотиваційній панелі, яку модерував директор Дому Франка Богдан Тихолоз, взяли участь ветеран та керівник Центру допомоги захисникам у Львові Андрій Жолоб, музикант, письменник та волонтер Сергій Жадан, депутатка Наталія Піпа, вчитель Артур Пройдаков та кандидатка педагогічних наук Оксана Винницька-Юсипович. Вони дискутували про важливість національно-патріотичного виховання крізь призму мистецтва. 

«Здається у 2018 році ми приїхали у Станицю Луганську на 1 вересня. А недалеко звідти вже проходила лінія розмежування. Одна зі шкіл нас запросила на Перший дзвінок. Ми приїхали рано і побачили як зранку струмочком зі всіх вулиць до школи йдуть діти, переважно в вишиванках. Це було щиро і йшло від серця. На лінійці були справжні живі військові, які приїхали з лінії зіткнення. Це ще до початку великої війни, тоді це все було важливо. Нині Станиця Луганська окупована, як і вся моя Луганщина, я сам з Старобільська, Луганської області. Моя початкова школа закрилася. Моя гімназія зараз працює за російською навчальною системою. Директорка гімназії, яка мене випускала 1991 року, зараз підтримує прихід лнр і повернення туди росії. Це все наша реальність у межах одного людського життя: мого, моїх вчителів і друзів.

З 2014 року в нас були сотні, якщо не тисячі, зустрічей з освітянами у школах, дитсадках, інтернатах, училищах, університетах Луганщини. Я бачив як горять очі у освітян, які мені допомагали, просили привезти форму для участі в грі «Джура», привезти книги... Найстрашніше, коли ти розумієш, що зараз цього там немає. В кращому випадку і вчителі, і діти звідти виїхали. В гіршому ці діти, які 5 років тому були старшокласниками і брали участь в грі «Джура», сьогодні стоять перед неминучістю мобілізації в збройні сили російської федерації і виборі брати участь у війні проти своїх. За статистикою близько 10 тисяч українських підлітків вже мобілізовані до збройних сил російської федерації лише офіційно. Це фактично бригада, яку набрали з наших дітей, які ще фактично 4 роки тому ходили на заняття з національно-патріотичного виховання. Це не претензія до дітей, лише до окупанта. Я веду до того, що найбільше хочеться в цій ситуації, щоб у нас знову з'явилася можливість займатися своєю роботою. Повернутися до відновлення наших шкіл, навчальних центрів і повернутися до роботи з нашими дітьми. 

Освіта - це про стратегію, це так само як і економіка, оборонна промисловість, розвиток війська. Так чи інакше наше майбутнє базується на українській армії і освіті. Тому я думаю, що ми всі свідомі того, що у наших руках справді дуже багато важелів, які будуть формувати країну в майбутньому і бажано цими важелями не злегковажити», - наголосив Сергій Жадан.

  Нагадаємо, організатори mini EdCamp “Освітня константа: послідовність, прогрес, майбутнє”: Центр професійного розвитку педагогічних працівників Львова, департамент освіти та культури Львівської міської ради, Благодійна організація Благодійний фонд «Фундація КРЕДО». Захід відбудеться в межах всеукраїнської мережі конференцій від спільноти EdCamp Ukraine. Цьогоріч EdCamp Lviv має статус магістральної, захід проводять під егідою UNICEF.

фото Романа Балука для Львівської міської ради