Пацієнти UNBROKEN звернулися до школярів (відео)
Відео підготував благодійний фонд «Незламні», залучивши чотирьох пацієнтів Національного реабілітаційного центру UNBROKEN. Минулоріч до дітей звертався ветеран із позивним «Депутат» Михайло Бакалюк, який у серпні 2023-го проходив реабілітацію у центрі UNBROKEN, який має протез ноги. Цьогоріч організатори розширили сенси і додали пацієнтів: незрячого, того, який користуються кріслом колісним, та пацієнта, що відновлює ментальне здоров’я.
АЗОВець Руслан Павловський не має видимої травми, він пережив тортури і полон:
«Хочу пояснити: я погано сприймаю гучні і раптові звуки, але працюю зі своїм ментальним станом. Кожен із нас може пишатися тим, як ми справляємося із війною в країні. Але якщо ви відчуваєте, що вам сумно: поговоріть із батьками! Дбайте про свій стан і плекайте радість в собі. Дбайте про рідних! І не соромтеся просити допомогу», - каже ветеран.
Руслан Павловський служить із 2015-го року. Брав участь у найважчих боях за Маріуполь, втримував «Азовсталь». Перебував у російському полоні - в Оленівці. Його обміняли найпершим. Зараз Руслан займається стрільбою з лука та дайвінгом у проєкті фонду UNBROKEN. Це допомагає чоловіку пристосуватися до мирного життя. Він прагне підтримувати інших ветеранів на шляху повернення.
Олексій Чевичко має протез лівої ноги. У відеозверненні нагадує: військовим, ветеранам на протезі чи без – приємно, коли люди не відводять погляд і прикладають руку до серця.
Олексій отримав поранення на Донеччині у березні 2024-го. Ворожий гранатометник поцілив у ногу – 30 годин чоловіка не могли евакуювати через обстріли, весь час на нозі був турнікет... Медики змушені були ампутувати кінцівку на рівні стегна. Після реабілітації в UNBROKEN Олексій планує волонтерити і неодмінно навчатиме дітей любити Батьківщину.
Артем Комісарчук чекає на протез і поки що пересувається на кріслі колісному. Та нагадує: його новий вид транспорту – це не візок, не інвалідна коляска, а саме крісло колісне: «Якщо раптом я чи мій побратим застряг на львівській бруківці чи десь на сходах – зверніть увагу і запитайте, чи потрібна допомога».
Чоловік став на захист України ще у 2014 році. Понад рік був у полоні, його заочно засудили на 25 років позбавлення волі, і 25 разів його намагалися обміняти. Важке поранення ноги Артем отримав на Донецькому напрямку. Його найбільша підтримка - дружина з донечкою.
Про те, як взаємодіяти з незрячними, розповідає Олег Токарчук. Він не військовий, зір втратив у 13 років внаслідок хвороби. Нині лікується та підтримує здоров'я в центрі UNBROKEN. Чоловік завжди позитивний і спілкується з усіма, хто відкриває до нього серце. Він має спеціальний ціпок, за допомогою якого може по-своєму бачити і орієнтуватися в просторі.
«Можливо, колись ми зустрінемося з вами на вулиці і ви захочете мені допомогти: будь ласка, покладіть руку на моє плече, тоді я розумітиму, що ви звертаєтеся саме до мене. По-друге: назвіть себе, щоб я розумів, із ким я розмовляю. Третя порада: запитайте мене, щоб переконатися, чи дійсно в цей момент я потребую вашої допомоги».
Цим відео автори знову порушують тему спілкування і взаємодії із ветеранами, які повертаються до мирного життя.