1 вересня у школах Львова понад 30 молодих людей із різних сфер провели для учнів перші уроки нового навчального року на тему культури пам’яті. Серед спікерів — Міша Правильний, Софія Особа, Олександр Буліч, Ірина Драгущак, Олексій Федак та інші представники військового, громадського, культурного й молодіжного середовища. Уроки «Пам’ять як дія» стали спільною ініціативою Департаменту освіти та культури Львівської міської ради, молодіжної організації «Твори», Національної академії сухопутних військ та ГО «Вшануй».
Софія Особа, донька Ірини Фаріон виступає перед дітьми в школі. На екрані поруч зі спікеркою напис “ТВОРИ. Пам'ять як дія: культура пам’яті. 1 урок 2026”. На першій парті перед спікеркою лежать букети квітів. На стіні видно Прапор та Герб України. Довкола - шкільні меблі.
Уроки відбувалися у форматі живого діалогу зі школярами. Разом зі спікерами учні говорили про те, навіщо суспільству пам’ять, як вона формує нашу ідентичність та допомагає розуміти зв’язок між історією України й подіями, які відбуваються сьогодні. Окремою частиною розмови стали історії сучасних захисників і захисниць. Школярам пропонували подумати, про кого вони самі хотіли б розповісти через 20, 50 чи 100 років, коли їх запитають про російсько-українську війну.
«Для нас було важливо говорити з молоддю про пам’ять не лише як про минуле чи набір дат та імен. Пам’ять проявляється у наших щоденних діях і виборах: чи знаємо ми історії людей, завдяки яким живемо у своїй країні, чи підтримуємо їхні родини, чи продовжуємо їхні справи, чи зупиняємося о 9:00 на хвилину мовчання. Коли розуміємо зв’язок між минулим, теперішнім і собою, пам’ять стає частиною нашої відповідальності за майбутнє України», — зазначають організатори ініціативи.
Під час уроку учні також шукали власні відповіді на питання, як перетворювати пам’ять на дію. Серед прикладів говорили про волонтерство, підтримку військових та родин загиблих, збереження і поширення їхніх історій, відмову від російського контенту, продовження справ полеглих та участь у загальнонаціональній хвилині мовчання. Школярам розповідали про різні практики вшанування Дмитра Пащука, Юрія Руфа, Тараса «Хаммера», Артема Димида «Курки», Ірини Цибух «Чеки», Сергія Коновала «Норда» та інших захисників і захисниць України. Головною тезою уроку стало те, що пам’ятати — означає не лише знати історію, а й усвідомлювати власне місце в ній. Пам’ять допомагає зрозуміти, хто ми, завдяки кому маємо можливість жити, навчатися й розвиватися у своїй державі, та яку Україну своїми рішеннями створюємо для наступних поколінь.
«До цього уроку я думав, що пам’ять — це переважно про історію, яку ми вивчаємо в школі. А сьогодні зрозумів, що пам’ять може бути набагато ближчою до нас і це може бути людина, яку знає твоя родина, військовий із твого міста чи хтось, чию історію ти випадково почув. І важливо розповідати про них далі, пам’ятати, що вони зробили, і самому робити щось корисне для України». — ділиться один із учнів уроку «Пам’ять як дія».
Довідка:
Уроки «Памʼять як дія. Культура памʼяті» стали спільною ініціативою Департаменту освіти та культури Львівської міської ради, молодіжної організації Твори, Національної академії сухопутних військ та ГО «Вшануй».
