Фахівці нагадують про небезпеку промислового пилу для здоров’я людини

  • 14.07.2017, 08:52
  • Марія Демчина
Однією з основних властивостей пилу є його здатність спричиняти професійні захворювання легень, в першу чергу – пневмоконіози, інформує Львівський міський відділ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України». Фахівці нагадують, що найбільш небезпечними щодо пилоутворення є шліфувальні роботи, підприємства гірничо-видобувної промисловості, машинобудування (зварювання, ливарні цехи), фарфорово-фаянсова, текстильна, харчова (помол борошна), друкарська промисловість.

Пил – дрібні часточки твердих тіл, які можуть знаходитись в повітрі в завислому стані. Є надзвичайно багато промислових процесів, де можливе виділення пилу.

За походженням розрізняють два види пилу:

а) аерозоль дезінтеграції (пил утворюється завдяки механічній дії на тверду речовину),

б) аерозоль конденсації (виникає з парів речовин при їх охолодженні).

За складом промисловий пил поділяється на такі види:

1-неорганічний пил: а) металу (заліза, свинцю, цинку та ін.); б) мінеральни (азбестовий, апатитовий, кварцовий та ін.);

2-органічний пил: а) рослинного походження (зерновий, бавовни, дерева та ін.); б) тваринного походження (шерсті, шкіри та ін.);

3-змішаний пил (кварцовий та металу, бавовни та шкіри та ін.).

Велике значення має величина пилинок (ступінь дисперсності пилу), так, як чим менші часточки пилу, тим довше вони залишаються  в повітрі в підвішеному стані. Найбільш небезпечні частинки – розміром від 2 до 5 мкм, тому що вони глибше проникають в дихальні шляхи та, досягаючи альвеол, осідають в них.

Пил може викликати різноманітну дію на організм: подразнюючу, алергізуючу, фіброгенну, токсичну. Характер його дії на організм залежить від фізико-хімічних властивостей часточок пилу (форма, ступінь твердості, розчинність, хімічний склад). Питома поверхня пилу визначає його хімічну активність по відношенню до організму. Токсична дія в більшій мірі залежить від хімічної природи пилу, а не від розміру та форми часток. Також має значення адсорбційна властивість деяких видів пилу, яка залежить від ступеня подрібненості, тобто питомої поверхні часток. Пил вугілля затримує на собі  молекули газів – СО, СО2, метану. Пил, який адсорбував на собі отруйні гази, може мати токсичний характер. Розчинність пилу залежить від його складу та питомої поверхні. Пил цукру, муки та деякі інші, швидко розчиняючись в організмі, виводиться, не завдаючи особливої шкоди. Пил, який не розчиняється в організмі (рослинний, органічний та ін.), надовго затримується в дихальних шляхах та, в окремих випадках, призводить до розвитку патологічних станів. Хімічний склад пилу, який в основному визначає характер та ступінь професійної пилової патології, залежить від виду та складу матеріалу, який підлягає обробці.

Пил може бути носієм мікробів, грибків, кліщів, яєць гельмінтів та ін. Пил бавовни, зерна та борошна містить значну кількість бактерій, грибків. При диханні через рот – частинки, що пройшли верхні дихальні шляхи, затримуються в легенях на 70%, а при диханні через ніс – на 50%.

Однією з основних властивостей пилу є його здатність викликати професійні захворювання легень, в першу чергу, пневмоконіози. Вплив пилу можуть посилювати важка фізична праця, переохолодження, деякі гази, які приводять при комбінованому впливі до більш швидкого виникнення та посилення важкості перебігу пневмоконіозу.

Всім пиловим фіброзам властиві спільні симптоми. Хворі скаржаться на задишку при фізичному навантаженні, біль у грудях, сухий кашель. Нерідко спостерігаються хронічні зміни верхніх дихальних шляхів – гіпертрофічні та атрофічні риніти, бронхіт, також базальна емфізема, сухий плеврит. Відмічається приглушеність тонів серця та артеріальна гіпотонія.

Заходи для зниження несприятливого впливу пилу на виробництві мають бути комплексними. Зниження утворення пилу на робочих місцях шляхом зміни технології виробництва – основний шлях профілактики пилових захворювань. Зволоження сировини та подача в зону подрібнення  пари супроводжується значним зниженням запиленості повітря робочої зони. Також ефективним способом є герметизація обладнання. Для видалення пилу необхідно використовувати механічну місцеву витяжну вентиляцію, основними вимогами  до якої є: повне покриття місця утворення пилу, дотримання достатньої швидкості руху повітря в робочих перерізах. З індивідуальних засобів захисту використовують протипилові респіратори, іноді протигази, спецодяг, при необхідності – захисні окуляри. Ефективним способом попередження пневмоконіозів є комплексна автоматизація праці, при якій управління обладнанням проходить з дистанційних пультів та щитів, які винесені в окремі ізольовані приміщення з оптимальними умовами праці.

Важливе значення у зниженні захворюваності пневмоконіозами відіграють профілактичні медичні огляди робітників на підприємствах, де є контакт з виробничим пилом. 

Для оцінювання запиленості використовують ваговий (гравіметричний) метод. В Україні встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) пилу в повітрі робочої зони, які згідно СН 4617-88, є різними для різних видів пилу. При дотриманні ГДК, робота тривалістю не більше робочої зміни протягом всього трудового стажу, не призведе до захворювання або відхилення у стані здоров'я працюючого. За дотриманням правил техніки безпеки, застосуванням засобів індивідуального захисту, контролем за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони працюючих (згідно вимог ГОСТ 12.1.005-88), відповідальність несе власник підприємства, інженер з охорони праці.

Санітарно-гігієнічна лабораторія Львівського міського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» атестована (свідоцтво №161/15 від 21.07.2015р.) на право проведення досліджень повітря закритих приміщень, атмосферного повітря, також атестована на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу з метою атестації робочих місць, згідно з Постановою КМ України від 01.08.1992р. № 442 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», свідоцтво, реєстраційний №0953, видане 20.10.2015р., дійсне до 20.10.2018р.  Дослідження можна провести на платній основі у Львівському міському відділі ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України» за адресою м. Львів, вул. Б.Лепкого,8; тел..261-64-28.