13 серпня Львів попрощається з воїнами Русланом Ковалишиним та Іваном Топченком

Прощання з Русланом Ковалишиним розпочнеться о 09:30 у храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Лукасевича, 15).

Чин похорону Руслана Ковалишина та Івана Топченка відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають полеглих захисників на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Біографічні довідки захисників

Навчався у ліцеї № 38 Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школа № 92 м. Львова. Згодом навчався у Львівському вищому професійному училищі Інформаційно-комп’ютерних технологій та в Національному університеті «Львівська Політехніка».

Проходив строкову військову службу.

Працював у Приватному акціонерному товаристві «Українська гірничо-металургійна компанія» на посадах електрогазозварювальника, зварювальника аргоном та різника металу.

Зі слів рідних, Руслан був добрим, справедливим, чесним, турботливим і люблячим батьком, щирим та відкритим у спілкуванні, уважним до інших, завжди готовим допомогти. Відзначався відповідальністю та вмінням підтримати у важку хвилину. Був віруючим, жив за моральними цінностями та поважав традиції. Любив футбол, грав на позиції воротаря та з юних років залишався відданим вболівальником футбольного клубу «Карпати».

У 2014 – 2015 роках був учасником АТО і воював на східному напрямку у складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Луганському, Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у лавах 3‑ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Руслана Ковалишина залишились дружина, донька, син, двоє сестер, племінники. 

Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 71 Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі № 63 м. Львова. Згодом продовжив здобувати освіту на факультеті товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торговельно-економічного університету.

Працював автомеханіком, а також у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Іван був добрим, товариським, щирим та життєрадісним. Любив риболовлю, захоплювався футболом і гандболом.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 36‑ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Командування морської піхоти Військово-морських Сил України.

У Івана Топченка залишились донька, колишня дружина, батьки, сестра та брат.