17 вересня Львів попрощається з воїнами Михайлом Кадикалом та Ігорем Світим

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Михайла Кадикала поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна), Ігоря Світого — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Навчався у Вовчищовицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Судововишнянської міської ради Львівської області. Згодом здобув професії штукатура, лицювальника-плиточника та маляра у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище», пізніше здобув кваліфікацію техніка-технолога у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій».

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Михайло вирізнявся сміливістю, добротою, справедливістю, щедрістю та товариськістю. Любив спілкування, легко знаходив спільну мову з людьми. Захоплювався футболом, любив подорожувати, відпочивати в горах та рибалити.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Південно-Слобожанському, Дніпропетровському та Запорізькому напрямках у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відомчою відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «Залізний хрест».

У Михайла Кадикала залишилися дружина, син, батьки, двоє братів та родина.

Навчався у середній загальноосвітній школі №72 м. Львова, а згодом — у Львівському інституті економіки і туризму.

Проходив строкову військову службу.

Працював у приватному акціонерному товаристві «Львівобленерго».

Зі слів рідних, Ігор був надзвичайно доброю, світлою, позитивною та життєрадісною людиною. Вирізнявся оптимізмом і товариськістю, мав багато друзів та завжди цінував спілкування з близькими. Захоплювався футболом і боксом, любив готувати.

У 2024 році приєднався до лав Збройних Сил України у складі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України.

У Ігоря Світого залишилися дружина, сестра із сім’єю, племінники, похресниця, теща та велика родина.