Перейти до основного контенту
9°
Мінлива
хмарність
19 листопада 2026
Четвер
9°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
10°
Ясно
Вночі
7°
Мінлива хмарність
20 листопада 2026
П'ятниця
8°
Дощ, Похмуро
Вдень
9°
Похмуро
Вночі
8°
Дощ, Похмуро
21 листопада 2026
Субота
4°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
4°
Мінлива хмарність
Вночі
7°
Дощ, Похмуро
22 листопада 2026
Неділя
2°
Мінлива хмарність
Вдень
4°
Мінлива хмарність
Вночі
1°
Мінлива хмарність
23 листопада 2026
Понеділок
0°
Похмуро
Вдень
1°
Похмуро
Вночі
1°
Мінлива хмарність
24 листопада 2026
Вівторок
-0°
Похмуро
Вдень
0°
Похмуро
Вночі
-1°
Сніг, Похмуро

20 листопада Львів попрощається з воїнами Миколою Марценюком, Владиславом Котелевським, Романом Богатирчуком та Євгеном Антоненком

19 листопада 2026, 15:56
Пресслужба ЛМР
У п’ятницю, 20 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Миколою Марценюком, Владиславом Котелевським, Романом Богатирчуком та Євгеном Антоненком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Сурмач виконує мелодію на тлі вечірнього неба та історичних будинків у центрі Львова. Контраст між темним силуетом музиканта й м’яким світлом заходу сонця підкреслює емоційність моменту.
Сурмач виконує мелодію на тлі вечірнього неба та історичних будинків у центрі Львова. Контраст між темним силуетом музиканта й м’яким світлом заходу сонця підкреслює емоційність моменту.

Прощання з Миколою Марценюком розпочнеться о 09:30 у храмі святих Володимира і Ольги (вул. Симоненка, 5а).

Чин похорону Миколи Марценюка, Владислава Котелевського, Романа Богатирчука та Євгена Антоненка відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:40, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Владислава Котелевського, Романа Богатирчука та Євгена Антоненка поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна), Миколу Марценюка — на Голосківському кладовищі, на полі №34-В.

Біографічні довідки захисників

Владислав Котелевський (07.05.1999 — 20.11.2024) Уродженець села Шевченківське Запорізької області.

Навчався у Трудовій гімназії Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області. Згодом здобув професійну освіту у відокремленому структурному підрозділі «Ногайський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного».

Працював на посаді молодшого оператора в акціонерному товаристві «Концерн Галнафтогаз».

Зі слів рідних, Владислав був доброю, щирою, надійною, життєрадісною та турботливою людиною. Вирізнявся оптимізмом, позитивним ставленням до життя та щирою усмішкою. Був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Захоплювався риболовлею, футболом та автомеханікою.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку в складі 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

У Владислава Котелевського залишилися дружина, донька, брат та родина.

Роман Богатирчук (09.12.1991 — 22.08.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №72 міста Львова. Згодом здобув професійну освіту в державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».

Працював автомеханіком на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Роман був доброю, веселою, товариською, турботливою та життєрадісною людиною. Любив рибалити, цікавився кулінарією та з особливою теплотою ставився до тварин.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 141-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.

У Романа Богатирчука залишилися мати, дружина, дві доньки, сестра та родина.

Євген Антоненко (17.10.1983 — 21.05.2026) Уродженець міста Покровськ Донецької області.

Навчався у середній загальноосвітній школі м. Покровськ Донецької області.

Проходив строкову військову службу.

Працював столярем на приватних підприємствах, займався деревообробкою та виготовленням виробів із деревини.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 25-тої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Євгена Антоненка залишилися друзі та побратими.

Микола Марценюк (18.12.2000 — 14.07.2026) Львів’янин.

Навчався у ліцеї №46 імені В’ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Згодом здобув фах маркетолога у відокремленому структурному підрозділі «Технічний фаховий коледж Національного університету „Львівська політехніка“».

Працював кур’єром у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ГЛОВОАПП УКРАЇНА».

Зі слів рідних, Микола був доброю, життєрадісною, товариською, сміливою та чесною людиною. Любив подорожувати, захоплювався музикою, активно займався волонтерською діяльністю. Мав багато амбітних життєвих планів, прагнень і мрій. Особливе місце в його серці посідали віра в Бога та любов до України. Мріяв створити міцну християнську сім’ю та виховувати дітей. Був люблячим і турботливим сином.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Північно-Слобожанському, Донецькому та Дніпропетровському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Миколи Марценюка залишилися батьки, хрещені та родина.