24 вересня Львів попрощається із захисниками Вадимом Салієм та Назарієм Муруновим

Прощання з Назарієм Муруновим розпочнеться о 09:30 у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ (вул. Пасічна, 83).

Чин похорону обох воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Назарія Мурунова поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна), Вадима Салія — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Навчався у Кам’янець-Подільській гімназії №8 Кам’янець-Подільської міської ради Хмельницької області. Згодом здобув професію автослюсаря 3-го розряду у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж».

Проходив військову строкову службу.

Працював водієм-далекобійником у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ільїн Транспорт».

Зі слів рідних, Вадим вирізнявся добротою, чуйністю, оптимізмом, життєрадісністю та товариськістю. Мав гарне почуття гумору. Любив швидкість, дорогу та рух, захоплювався мотогонками та «Формулою-1». Був справжнім патріотом, цікавився подіями в країні та стежив за новинами.

Був учасником Антитерористичної операції (АТО).

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та медаллю «Учасник АТО».

У Вадима Салія залишилися мати, дружина, четверо синів, донька та родина.

Навчався у середній загальноосвітній школі №42 м. Львова. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького за спеціальністю «Менеджмент».

Працював сушистом на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Назарій був світлою, чуйною та милосердною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Захоплювався спортом, особливо футболом. Дуже любив готувати, із задоволенням проводив час на кухні. Особливо тепло ставився до тварин, завжди піклувався про них.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Президента України, орденом «За мужність» ІІІ ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», відзнакою «Срібний едельвейс» та відзнакою «Вперті і нескорені».

У Назарія Мурунова залишилися дружина, батьки, сестра, племінник, дідусь та родина.