Фотовиставку відомого волонтерського проекту «Якби не війна» продовжили новим блоком - «Кохання і війна»

«12 пар… Кохання і війна… Саме це єднає серця. У кожної пари – своя історія. Комусь із них ледь за двадцять, а хтось уже двадцять п’ять років разом. Хтось був знайомий ще зі студентських років, а хтось познайомився в шпиталі. Хтось народився й виріс на Заході, хтось – на Сході. Хтось усе життя присвятив армії, хтось – бізнесу. Хтось довго йшов до одруження, а хтось уже на другому побаченні зрозумів, що це – Доля.

Несумісно, здавалось би. Але любов – повсюди. Навіть на війні. Людину можна вбити, любов – ні.

Історії цих пар – це два горизонти: тих, чиї почуття збереглися, незважаючи на війну, й тих, котрі знайшли одне одного… завдяки війні.

Для кохання не потрібні особливі умови. Іноді достатньо просто залишитись удвох на кухні, прогулятися парком або посидіти біля каміну, пройтися берегом моря чи з’їздити на озеро. Місце, час і оточення – не суттєві! Головне – разом. Триматися за руки, відчувати рідні обійми.

Так і з’явилася загальна картина: професійне фото, де основа – вони, все решта – другорядне, тому не реальне, а додумане й домальоване.

Задум цього блоку був утілений в життя «завдяки» і «всупереч». Завдяки цим людям і всупереч війні», - зазначають організатори.

Волонтерський проект «Якби не війна» є результатом командної роботи дівчат-волонтерів київського військового шпиталю: Юлії Волкової, Олени Соколовської, Олени Бєлячкової, Тетяни Грубенюк, Євгенії Барилко, Вікторії Павленко.

Фотовиставка складається з восьми тематичних блоків, в кожному з яких від дванадцяти до двадцяти п’яти світлин. Окрім цього, усі світлини об’єднано у фотокнигу, кошти від реалізації якої волонтери спрямовують на допомогу родинам загиблих, на ліки для поранених у шпиталі, а також на потреби військових на передовій.

Раніше біля львівської Ратуші експонувалася виставка «Жінки на війні» та «Матері». Наступною із серії буде тема «ВІЙНА – ЦЕ ТИМЧАСОВО. ПРОФЕСІЇ».