Зоя Лісовська отримала від громади міста Львова Золотий герб

Сьогодні у дзеркальній залі Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулась презентація книги «Зоя Лісовська: Джерела пристрасті. Малярство, графіка» (Львів: Видавництво «Апріорі», 2018). Презентація відбулась за участю видатної української мисткині Зої Лісовської (Швейцарія), письменника, перекладача, вченого Андрія Содомори, мисткині Лади-Аріяни Нижанківської (Швейцарія), автора монографічної статті Романа Яціва, а також відомих особистостей сучасного культурно-мистецького життя в Україні.

Зоя Лісовська (Зоя Лісовська-Нижанківська) — визначна мисткиня, громадсько-культурна діячка української діаспори, універсальна творча індивідуальність, представниця славетних аристократичних родин.

Народилася 14 квітня 1927 року у Львові в сім’ї відомого митця і педагога Роберта Лісовського та композиторки, піаністки, музикознавця Стефанії Туркевич. Творча індивідуальність Зої Лісовської формувалася спершу у Львові, у 1930-х роках — у Празі, а в роки і після Другої світової війни — у Лондоні, Римі і Женеві, де вона сьогодні проживає і творить. Фахову освіту здобувала у мистецьких академіях Лондона та Риму, скріпивши навики в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва.

Індивідуальну творчість розпочала від настанов батька, а вже з початку 1950-х років, виробляючи своє індивідуальне розуміння пластичної форми в малярстві і графіці, розбудовувала свій мистецький світ, позначений особливим поетичним світосприйняттям та національно зорієнтованою тематикою. На сьогодні її творчість становить цілісну жанрово-видову і смислову структуру, в основі якої — неповторна авторська екзистенція, експресія та пристрасність.

У житті Зої Лісовської тісно переплітаються і взаємодіють різні мистецькі таланти — живописця, іконописця, графіка, музичні і театральні здібності.

Від 1952 року бере участь у виставках — індивідуальні покази її творів були у Мюнхені, Женеві, Ріо-де-Жанейро, Торонто, Нью-Йорку, Чикаґо, Лондоні, Львові.