28 липня Львів попрощається із захисниками Антоном Старіков та Андрієм Джичком

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїна Антона Старікова на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Воїна Андрія Джичка поховають на Голосківському кладовищі, полі 34-В.

Біографічна довідка захисників

Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №50 міста Львова. Вищу освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «інженер-енергетик».

Працював машиністом котлотурбінного цеху у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго». Згодом працював у транспортному відділі Державного підприємства «Львівський державний інститут проєктування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд». Пізніше обіймав посаду провідного спеціаліста з питань водопроводу та каналізації управління інженерного господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Зі слів рідних, Антон був добрим, щирим і працьовитим, люблячим батьком, відповідальним та мужнім чоловіком, який завжди залишався вірним своїм принципам і любив Україну. У вільний час захоплювався риболовлею, цікавився автомобілями та їх ремонтом, любив готувати й подорожувати. Також любив тварин і завжди ставився до них із добротою та турботою.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

В Антона Старікова залишилися мати, донька та родина.

Навчався у початковій школі «Дивосвіт» Львівської міської ради та ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради. Закінчив Катехитичну школу праведного Митрополита Андрея Шептицького при церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Львові. Згодом здобув освіту за спеціальністю «діловодство та документознавство» у Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт».

Зі слів рідних, Андрій був щирою, доброю, чесною та відвертою людиною, завжди прагнув допомогти кожному, хто цього потребував. Захоплювався комп'ютерними іграми та аніме, любив читати мангу, цікавився географією, історією та політикою. У вільний час полюбляв риболовлю, відпочинок на природі й збирання грибів.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Андрія Джичка залишилися батьки, сестра, племінники та родина.